Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Лященко Н.П., Перепічая В.С.,

Мазурка В.А., Прокопчука Ю.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек" про стягнення заробітної плати та компенсації за затримку розрахунку при звільненні за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек" (далі - ТОВ "Аеропорт "Бельбек") на рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 22 травня 2008 року,

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ "Аеропорт "Бельбек" про стягнення заробітної плати та компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 8 квітня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Севастополя від 22 травня 2008 року рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 8 квітня 2008 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ТОВ "Аеропорт "Бельбек" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 14 915 грн. 18 коп.

У касаційній скарзі ТОВ "Аеропорт "Бельбек" ставить питання про скасування рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення апеляційного суду не відповідає цим вимогам.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог апеляційний суд посилався на те, що позивач звільнений з посади заступника генерального директора ВАТ "Аеропорт "Бельбек" 11 вересня 2006 року відповідно до наказу генерального директора товариства та розрахунок у день звільнення не отримав. На підставі ухвали господарського суду м. Севастополя від 13 вересня 2007 року ОСОБА_1 частково виплачено заборгованість по заробітній платі та суму середнього заробітку за час затримки при звільненні за період з 11 вересня 2006 року до 23 квітня 2007 року, а належна йому сума середнього заробітку за період з 23 квітня 2007 року до 16 листопада 2007 року ( день фактичного розрахунку) залишилась невиплаченою.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. 11 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, організації, установи, провадиться в день звільнення.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду м. Севастополя від 13 вересня 2007 року заяву ОСОБА_1 про майнові вимоги до боржника задоволено частково. Визнано його вимоги в частині стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 16 243 грн. 26 коп. за період з 11 вересня 2006 року до 23 квітня 2007 року (дати звернення до суду) та заборгованість по заробітній платі в розмірі 3 147 грн. 89 коп., а всього - 19 516 грн. 15 коп. та включено їх до реєстру вимог першої черги.

Тобто, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що всі необхідні виплати позивачу було проведено відповідно до ухвали Господарського суду м. Севастополя від 13 вересня 2007 року, яка після набрання законної сили знаходилась на стадії виконання.

Згідно зі ст. 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аеропорт "Бельбек" задовольнити.

Рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 22 травня 2008 року скасувати, рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 8 квітня 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.