Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,

Костенка А.В., Пшонки М.П.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України, прокуратури Запорізької області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Куйбишевського РВ УМВС України в Запорізькій області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі - УМВС України в Запорізькій області) на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 13 лютого 2008 року,

У липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 18 червня 1998 року слідчим відділом Куйбишевського РВ УМВС України в Запорізькій області було порушено відносно нього кримінальну справу за №167982 за фактом крадіжки з приміщення автогаража колективного сільськогосподарського підприємства "Сміле" (далі - КСП "Сміле") Куйбишевського району Запорізької області за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 81 КК України, та в тому ж році йому пред'явлено обвинувачення в скоєнні вказаного злочину. 10 липня 2000 року Куйбишевський районний суд Запорізької області виніс відносно нього виправдувальний вирок у зв'язку з відсутністю в діях складу злочину. У подальшому ухвалою судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області скасовано вирок Куйбишевського районного суду Запорізької області, а справу направлено на новий розгляд до Розівського районного суду Запорізької області. Справа розглядалася декілька разів і 10 грудня 2005 року була направлена Куйбишевському міжрайонному прокурору для провадження додаткового розслідування, однак 15 березня 2006 року слідчим Куйбишевського РВ УМВС України в Запорізькій області закрито кримінальну справу за п. 2 ст. 213 КПК України у зв'язку з недоведеністю участі позивача у вчиненні злочину. Вважав, що діями відповідачів йому була завдана матеріальна та моральна шкода. Просив суд стягнути з відповідачів на його користь: 5 746 грн. матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу, 300 тис. грн. моральної шкоди.

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2007 року позов задоволено частково: стягнуто з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України на користьОСОБА_1 70 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди та витрат на оплату правової допомоги залишено без розгляду.

УМВС України в Запорізькій області, не погоджуючись із прийнятим рішенням, звернулось зі скаргою до апеляційного суду.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 13 лютого 2008 року апеляційну скаргу УМВС України в Запорізькій області на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2007 року залишено без розгляду.

У поданій касаційній скарзі УМВС України в Запорізькій області просить скасувати ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 13 лютого2008 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи апеляційну скаргу УМВС України в Запорізькій області на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2007 року без розгляду, апеляційний суд виходив із того, що заява про апеляційне оскарження рішення суду була направлена до суду поштою 28 грудня 2007 року, а апеляційна скарга подана до суду лише 21 січня 2008 року, тобто з пропущенням строку на апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга подана без заяви про поновлення строку на оскарження рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що визнати законною та обґрунтованою ухвалу апеляційного суду не можна.

Згідно із ч. 1 ст. 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 6 ст. 70 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

З матеріалів справи та доводів касаційної скарги вбачається, що рішення у справі ухвалено 19 грудня 2007 року, заява про апеляційне оскарження рішення суду направлена УМВС України в Запорізькій області до Куйбишевського районного суду Запорізької області поштою 28 грудня 2007 року, про що свідчить поштовий штемпель на конверті (а.с. 152). Апеляційна скарга УМВС України в Запорізькій області подана до Куйбишевського районного суду Запорізької області 17 січня 2008 року, про що свідчить додана до касаційної скарги поштова квитанція № 4864 від 17 січня 2008 року, тобто в останній день строку, передбаченого ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

У зв'язку з наведеним у суду не було підстав залишати апеляційну скаргу без розгляду, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 13 лютого 2008 року скасувати.

Справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 19 грудня 2007 року відповідно до вимог закону.

Ухвала оскарженню не підлягає.