Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Григор'євої Л.І.,

суддів: Косенка В.Й., Барсукової В.М.,

Луспеника Д.Д., Данчука В.Г.,-

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВЗХ-Стар" (далі - ТОВ "ВЗХ-Стар") до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за проживання в гуртожитку та спожиту електроенергію за касаційною скаргою ТОВ "ВЗХ-Стар" на рішення апеляційного суду Київської області від 1 липня 2008 року,

У листопаді 2007 року ТОВ "ВЗХ-Стар" звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за проживання в гуртожитку в сумі 4 515 грн. за період з 1 квітня 2004 року до 1 листопада 2007 року, посилаючись на те, що відповідачі проживають у гуртожитку "Кристал" АДРЕСА_1 та за вказаний період не оплатили витрати за своє проживання.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ВЗХ-Стар" 2 105 грн. 50 коп., з ОСОБА_2 - 1 090 грн. 50 коп.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 1 липня 2008 року рішення міськрайонного суду скасовано, у задоволенні позову ТОВ "ВЗХ-Стар" відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ТОВ "ВЗХ-Стар" просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради від 3 липня 1975 року № 229 затверджений акт державної комісії по прийому в експлуатацію п'ятиповерхового будинку - гуртожитку на 195 місць АДРЕСА_1. Згідно з рішенням виконавчого комітету від 1 лютого 2006 року № 44 цей будинок зареєстровано як гуртожиток "Кристал" коридорного типу на 195 місць одиноких громадян.

Згідно з витягом з протоколу засідання профкому від 12 січня 2000 року ОСОБА_1 надано дозвіл на прописку та заселення в гуртожиток "Кристал" з наданням ліжко-місця та видано ордер № 14 а від 13 січня 2000 року на заселення в кімнату 104 (а.с. 19, 20). 1 липня 2000 року між відповідачами укладено шлюб, а в 2003 році в них народилася дочка ОСОБА_3 ( а.с. 21).

Рішенням Васильківського міськрайонного суду від 25 квітня 2005 року, яке набрало чинності, встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 також була надана за договором оренди від 1 листопада 1999 року кімната НОМЕР_1 у цьому гуртожитку, а після одруження - кімната НОМЕР_2, в якій у даний час проживає сім'я відповідачів. Цим же рішенням установлено факт укладення 30 листопада 2004 року ТОВ "ВЗХ-Стар" і ОСОБА_1 договору про реструктуризацію заборгованості за користування кімнатою НОМЕР_3 ( а.с. 34-35).

При цьому в суді першої інстанції відповідачкою ОСОБА_1 визнано факт заборгованості за цим договором і обов'язок його погашення ( а.с. 126 зв.).

Задовольняючи позов про стягнення з кожного з відповідача по 1 050 грн., суд першої інстанції виходив із того, що з моменту набуття будинком статусу гуртожитку для одиноких громадян - з 1 лютого 2006 року - вимоги позивача про стягнення плати за проживання в гуртожитку ґрунтуються на нормі ч. 1 ст. 38 Примірного положення про гуртожитки і є правомірними, а визнана ОСОБА_1 сума заборгованості підлягає стягненню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що нарахування заборгованості за проживання в гуртожитку сім'ї відповідачів проводилося з порушенням вимог п. 38 Примірного положення про гуртожитки, що позбавило суд можливості визначити розмір заборгованості, яка повинна бути стягнута з відповідачів. Висновків щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором реструктуризації рішення апеляційного суду не містить.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення апеляційного суду не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору на водопостачання та водовідведення від 7 травня 2007 року № 6/2 (1), договору від 20 грудня 2005 року № 20, додаткової угоди № 3 до договору на транспортування природного газу від 24 травня 2006 року, договору на споживання теплової енергії від 10 січня 2005 року № 1\57 оплату комунальних послуг за вказаними договорами здійснює позивач ( а.с. 53-59).

Таким чином, посилання апеляційного суду на те, що відповідачі окремо сплачують за газопостачання, опалення та водовідведення, не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки в справі відсутні докази, які б підтверджували оплату відповідачами зазначених послуг, і відсутні дані про оплату за проживання відповідачів у гуртожитку.

Ураховуючи вищевикладене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336. 338 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВЗХ-Стар" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Київської області від 1 липня 2008 року скасувати, передати справу на новий розгляд до апеляційного суду Київської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.