6-12130св08 Про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - 10.12.2008 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Подільська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_4 - представника за дорученням ОСОБА_2 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 3 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 8 травня 2008 року,

У вересні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Подільська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання такими, що втратили право користування трикімнатною квартирою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вони тривалий час без поважних причин у квартирі не проживають.

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 3 грудня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 8 травня 2008 року, позов задоволено. Визнано ОСОБА_5. та ОСОБА_3такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1.

У касаційній скарзіОСОБА_4 - представник за дорученням ОСОБА_2, просить ухвалені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи заочне рішення, місцевий суд, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачі повторно на з'явилися в судове засідання, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у спірній квартирі більше шести місяців не проживають без поважних причин.

Проте погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки до нього суд дійшов з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

З урахуванням наведеного ухвалення заочного рішення можливе лише при умові, зокрема, належного повідомлення відповідачів про дату судового засідання та при відсутності поважних причин їх неявки.

Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи повинно проводитися відповідно до вимог статей 74- 76 ЦПК України.

Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_3., ОСОБА_2. та його представникОСОБА_4 не були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи в установленому порядку, оскільки в матеріалах справи відсутні розписки про одержання ними судових повісток або відомості про відмову в їх одержанні.

Крім того, представник ОСОБА_2 -ОСОБА_4 у своїй заяві від 28.11.2007 року (а.с. 58) просила відкласти розгляд справи до 27.12.2007 року в зв'язку з перебуванням в черговій відпустці, проте суд визнав таку причину її неявки неповажною.

Розглянувши справу за відсутності відповідачів, суд їх заперечень по суті спору не з'ясував, оцінку їм не дав, не дослідив заяву відповідача ОСОБА_2 від 23.05.2006 року, адресовану начальнику ЖЕК № 704 про його тимчасову відсутність за місцем постійної реєстрації по АДРЕСА_1

Апеляційний суд на вказані недоліки уваги не звернув та безпідставно залишив рішення суду першої інстанції в силі.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

За таких обставин ухвалені судові рішення не можуть залишатись в силі та підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції для повного з'ясування обставин справи та ухвалення законного й обґрунтованого рішення.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - представника за дорученням ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 3 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 8 травня 2008 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.