Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкас про визнання наймачем житла та за зустрічним позовом виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкас до ОСОБА_1, третя особа - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ "Наш дім"), про виселення за касаційною скаргою ОСББ "Наш дім" на рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 15 березня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 11 травня 2007 року,

У вересні 2004 року ОСОБА_1 пред'явив у суді позов до виконавчого комітету Соснівської районної ради м. Черкас про визнання наймачем житла.

Зазначав, що з 1988 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, від шлюбу мають дочку Валентину, 1990 року народження. У 1985 році ОСОБА_2 було надано кімнатуАДРЕСА_1, в якій вона проживала до шлюбу. Розпорядженням правління Черкаського консервно-пивоварного заводу від 14 грудня 1988 року в цю кімнату був поселений і він. За вказаною адресою він зареєстрований з 6 січня 1989 року.

Його дружина перебувала на квартирному обліку за місцем своєї роботи. 22 жовтня 1998 року ОСОБА_2 придбала двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, куди переїхала разом із дитиною та зареєструвалася за вказаною адресою. Він залишився проживати в вищевказаній кімнаті в гуртожитку. 4 жовтня 2000 року шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано.

Рішенням Черкаського міськвиконкому від 20 березня 2002 року зазначеному гуртожитку надано статус житлового будинку, а рішенням Соснівського райвиконкому від 16 липня 2003 року будинок передано до комунальної власності територіальної громади Соснівського району м. Черкас. 4 грудня 2003 року було створено об'єднання співвласників будинку "Наш дім".

Посилаючись на те, що правління цього об'єднання має намір виселити його з кімнати, в якій він проживає, відмовляє в переоформленні квартири на його ім'я, не надає розрахункових книжок для оплати вартості обслуговування житла, що позбавляє його можливості оплачувати послуги та приватизувати свою квартиру, позивач просив задовольнити позов.

14 жовтня 2004 року виконавчий комітет Соснівської районної ради м. Черкас звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення.

Зазначав, що відповідач разом із дружиною та неповнолітньою дитиною проживали в спірній кімнаті.

Відповідно до постанови Черкаської облспоживспілки від 14 вересня 1998 року №199, у порядку загальної черги дружині відповідача - ОСОБА_2, яка перебувала на квартирному обліку, була продана двокімнатна квартира АДРЕСА_2 загальною площею 55,5 кв.м на сім'ю у складі 3 осіб: на неї, відповідача і їхню неповнолітню дитину.

Відповідно до спільної постанови правління Черкаської облспоживспілки та обкому профспілки працівників споживчої кооперації від 9 листопада 1998 року №276 "Про заселення житлового будинку АДРЕСА_2" робітники і службовці, які проживали в гуртожитках, у т.ч. і в гуртожитку по вул. Громова 29/1 і отримали квартиру в новозбудованому будинку АДРЕСА_2, повинні звільнити кімнати в гуртожитках. Проте після отримання сім'єю відповідача двокімнатної квартири АДРЕСА_2 у зазначеному будинку, відповідач кімнату в гуртожитку не звільнив, незаконно утримує її.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 13 грудня 2004 року зазначені позови об'єднані в одне провадження.

Справа розглядалася судами неоднаразово.

Останнім рішенням Соснівського районного суду м. Черкас від 15 березня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 11 травня 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено: визнано його наймачем квартири АДРЕСА_1, зобов'язано Соснівську районну раду м. Черкас відкрити особовий рахунок на ім'я ОСОБА_1 на зазначену квартиру, уклавши з ним договір найму житлового приміщення; - у задоволенні позову Соснівської районної ради м. Черкас відмовлено.

У касаційній скарзі ОСББ "Наш дім" просить скасувати постановлені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

На порушення вищезазначених вимог закону, рішення суду взагалі не містить будь-яких висновків, доказів на їх підтвердження та норм матеріального права на підставі яких вирішено позов ОСОБА_1 і визнано його наймачем квартири АДРЕСА_1

Договір найму - це договір, за яким наймодавець зобов'язується надати за відповідну плату жиле приміщення в безстрокове користування в будинках державного і громадського житлових фондів для проживання в ньому. Цей договір визначає права та обов'язки двох сторін - наймача і наймодавця.

Єдиною правовою підставою для укладення договору найму жилих приміщень державного чи комунального житлового фонду є ордер.

Як установлено судом і вбачається з матеріалів справи, будинок, в якому знаходиться спірна кімната, використовується як гуртожиток і право на вселення в кімнатуАДРЕСА_1 у гуртожитку ОСОБА_1отримав за розпорядженням правління Черкаського консервно-пивоварного заводу від 14 грудня 1988 року, оскільки в ній проживала його дружина - ОСОБА_2

З пояснень сторін убачається, що гуртожиток набув статусу житлового будинку за рішенням Черкаської міської ради від 20 березня 2002 року. Проте суд належним чином цих доводів сторін не перевірив і не з'ясував, чи був вселений у встановленому законом порядку ОСОБА_1 у житловий будинок після зміни статусу гуртожитку.

Крім того, судом установлено, що сім'я ОСОБА_2 перебувала на квартирному обліку й на підставі прийнятої правлінням Черкаської обласної спілки споживчих товариств постанови від 14 вересня 1998 року №199 (т.1 а.с. 25) їй за залишкового вартістю було продано двокімнатну квартири АДРЕСА_2 у будинку АДРЕСА_1

Пунктом 3 постанови правління Черкаської облспоживспілки спільної з обкомом профспілки працівників споживчої кооперації від 9 листопада 1998 року №276 "Про заселення житлового будинку АДРЕСА_2" передбачено, що робітники та службовці, які проживають в гуртожитку консервно-пововарного заводу і отримують квартири в новозбудованому будинку АДРЕСА_2, повинні звільнити кімнати та квартири в гуртожитку.

Однак зазначені обставини залишилися поза увагою суду, правової оцінки в рішенні суду вони всупереч вимогам ст. ст. 212- 214 ЦПК України не знайшли, хоча мають суттєве значення для вирішення спору.

Зазначені порушення закону залишилися поза увагою апеляційного суду.

З огляду на викладене постановлені судами рішення не можна визнати законними та обґрунтованими й вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім" задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 15 березня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 11 травня 2007 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.