6-13470св08 Про стягнення заборгованості за водовідведення та водопостачання - 10.12.2008 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом комунального підприємства "Донецькоблводоканал" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за водовідведення та водопостачання за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Донецької області від 26 березня 2008 року,

У травні 2007 року КП "Донецькоблводоканал", в особі Торецького районного виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, звернулося в суд з позовом про стягнення з відповідачів 2582,94 грн. заборгованості за надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Справа розглядалася неодноразово. Останнім рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 13 грудня 2007 року солідарно з відповідачів на користь Торецького РВУВКГ стягнуто 1605,29 грн. та розподілено судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 26 березня 2008 року рішення суду першої інстанції змінено та стягнуто солідарно з відповідачів на користь комунального підприємства "Компанія "Донбасу" 1570,61 грн., в іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_1. просять рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що КП "Донецькоблводоканал" реорганізовано шляхом приєднання до комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", тому заборгованість за водопостачання та водовідведення в межах трьохрічного строку позовної давності з відповідачів належить стягнути саме на користь цієї юридичної особи.

Проте повністю погодитись з таким висновком апеляційного суду не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим і згідно з положеннями ст. 29, 30 ЦПК України має бути ухвалене щодо сторони у справі, якою може бути, зокрема, юридична особа.

У відповідності до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Апеляційним судом установлено, що районний суд ухвалив рішення на користь Торецького РВУВКГ, яке не є юридичною особою і пред'явило позов від імені та за дорученням КП "Донецькоблводоканал", тобто позивачем є саме це підприємство.

Також судом установлено, що рішенням Донецької обласної ради від 14 вересня 2007 року № 5/11-322 (а.с.210) припинено діяльність КП "Донецькоблводоканал" шляхом приєднання до КП "Компанія "Вода Донбасу", що відповідає положенням ст. 104 ЦК України.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області КП "Донецькоблводоканал" з 16 січня 2008 року вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 213).

У зв'язку з наведеним, відповідно до положень ч. 2 ст. 104 ЦК України КП "Донецькводоканал" є юридичною особою, що припинилася.

Таким чином, суд апеляційної інстанції ухвалив рішення, як зазначено у вступній його частині, щодо юридичної особи, яка на час ухвалення рішення припинилася, а правонаступника (КП "Компанія "Вода Донбасу") до участі у справі в установленому законом порядку (ст. 37, п. 2 ч. 1 ст. 201 ЦПК України) не залучив та ухвалив рішення, стягнувши заборгованість з відповідачів на користь юридичної особи, яка залучена до участі у справі в установленому порядку не була.

Оскільки юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, а зазначене відбулося після ухвалення рішення судом першої інстанції та подання апеляційної скарги, то вчинити процесуальні дії щодо заміни сторони в процесі належало саме суду апеляційної інстанції.

За таких обставин рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості і зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 26 березня 2008 року скасувати, а справу передати на новий розгляд суду апеляційної інстанції.