Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення збитків; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" про поновлення прав споживача та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" на рішення Краматорського районного суду Донецької області від 10 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2008 року,

У вересні 2007 року відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" (далі - ВАТ "Донецькобленерго") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення збитків. У заяві зазначало, що знаходиться з відповідачами у договірних відносинах з постачання електроенергії. 26 вересня 2007 року працівниками Краматорських електричних мереж ВАТ "Донецькобленерго" під час перевірки квартири відповідачів було виявлено порушення останніми Правил користування електричною енергією для населення, а саме - безоблікове використання електроенергії шляхом заземлення нульового проводу, про що складено відповідний акт. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив відшкодувати заподіяні відповідачами матеріальні збитки в сумі 6757,30 грн., додаткові витрати в розмірі 39,25 грн. та судові витрати.

ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати недійсним акт № 005246 від 26 вересня 2007 року про порушення нею Правил користування електричною енергією для населення, зобов'язати поновити постачання електроенергії та відшкодувати заподіяну їй моральну шкоду, посилаючись на те, що безобліково електричною енергією вона з чоловіком не користувалися, вказаних незаконних дій не вчиняли, а працівники Краматорських електричних мереж незаконно провели огляд їхньої квартири, а тому складений ними акт та його наслідки - відключення квартири від електропостачання, є неправомірні.

Рішенням Краматорського районного суду Донецької області від 10 грудня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2008 року, в задоволенні позову ВАТ "Донецькобленерго" та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ "Донецькобленерго" просить ухвалені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачі допустили позаоблікове використання електричної енергії, проте розмір завданих такими діями відповідачів збитків позивачем розрахований неправильно, оскільки його слід розраховувати не за три роки, як це зробив позивач, а за добовою величиною споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником позивача показань приладу обліку (12.06.2007 року) до дня усунення порушення ( 29.06.2007 року), тобто за 17 днів.

Проте погодитись з такими висновками суду не можна.

Відповідно до п. 4 Порядку визначення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122 (122-2006-п) , та п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , обсяг електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої НКРЕ.

Така Методика обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (z0782-06) , та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за № 782/12656 (z0782-06) .

Згідно підпункту а) пункту 3.3 даної Методики в разі, якщо споживач з метою зменшення показів засобів обліку встановив пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушив умови монтажу, здійснив самовільне підключення поза приладом обліку прихованою електропроводкою, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості, то споживачу робиться перерахунок за користування електричною енергією з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (у разі, якщо технічний огляд у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводився), але не більше ніж за три роки.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачка порушила Правила користування електричною енергією для населення, що підтверджується відповідним актом, складеним представниками енергопостачальника про безоблікове використання електроенергії шляхом заземлення нульового проводу.

Разом з тим, суд не з'ясував чи мали можливість представники постачальника електричної енергії виявити це порушення під час проведення попередніх контрольних оглядів засобу обліку, чи його можливо виявити лише в процесі технічної перевірки цього приладу, чи проводилася енергопостачальником така технічна перевірка і коли саме. Оскільки зазначене має юридичне значення для правильного вирішення спору, ухвалення судом рішення про відмову в позові було передчасним.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, дійшов протилежного висновку про відсутність винних дій відповідачів, зазначивши в мотивувальній частині ухвали про помилковість висновку місцевого суду про доведеність факту розкрадання відповідачами електроенергії. При цьому суд не вказав на підставі яких фактів та яких правових норм він дійшов до такого висновку і чому висновки суду першої інстанції є неправильними та що суд першої інстанції порушив, прийшовши до інших висновків.

За таких обставин судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості і зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, тому вони не можуть залишатися в силі і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" задовольнити частково.

Рішення Краматорського районного суду Донецької області від 10 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 7 квітня 2008 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.