Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Пшонки М.П., Прокопчука Ю.В. Романюка Я.М., -

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Києва від 24 липня 2008 року,

У березні 2004 року позивачка звернулася до суду із позовом, зазначивши, що позивач є її батьком. Після розлучення батьків вона проживає із матір'ю, батько проживає окремо. Позивачка навчається у вищому навчальному закладі, за навчання в інституті необхідно сплачувати 300 грн. щомісячно. Ніякої участі в оплаті вартості її навчання батько не приймає, а мати сама оплачує її навчання не має змоги. Через викладені вище доводи та тяжке матеріальне становище у неї виникла заборгованість по оплаті за навчання в сумі 1 200 грн. Просила стягнути з відповідача кошти в сумі 300 грн. для оплати навчання щомісячно до закінчення нею навчання та заборгованість по оплаті навчання в сумі 1 200 грн. У подальшому позивачка доповнила свої позовні вимоги та просила сул стягнути з відповідача на її користь заборгованість по оплаті за навчання в сумі 1 200 грн. за період до березня 2004 року, 1 800 грн. заборгованість по серпень 2004 року та витрати за навчання за наступні три роки в сумі 10 800 грн., а всього 13 851 грн.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10 лютого 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 13 851 грн. та державне мито в доход держави в сумі 138 грн.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 1 березня 2007 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

6 лютого 2008 року ОСОБА_1 подала до апеляційного суду м. Києва заяву про перегляд рішення апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2005 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 травня 2008 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2005 року за нововиявленими обставинами задоволено. Оскаржуване судове рішення скасовано.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 24 липня 2008 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 100 грн. щомісячно на період її навчання в Міжгалузевому інституті управління м. Києва, починаючи з 24 березня 2004 року та до досягнення нею 23-х років. У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по оплаті вартості навчання в сумі 1 200 грн. відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з викликом відповідача в судове засідання, в розмірі 444 грн., на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 24 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.