0911/3280/12 - 02.07.2013 Прийняття - Юридический Харьков плюс

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.04.2013 року у справі за позовом прокурора Надвірнянського району до Надвірнянської міської ради, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання незаконним рішення 23 сесії 6 демократичного скликання Надвірнянської міської ради №960-23/2012 від 27.06.2012 року "Про визнання недійсним рішення виконавчого комітету міської ради №542 від 26.10.2010 року "Про роз'єднання квартири АДРЕСА_1 на дві окремі квартири",-

У листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Надвірнянської міської ради про визнання незаконним рішення 23 сесії 6 демократичного скликання Надвірнянської міської ради №960-23/2012 від 27.06.2012 року "Про визнання недійсним рішення виконавчого комітету міської ради №542 від 26.10.2010 року "Про роз'єднання квартири АДРЕСА_1 на дві окремі квартири".

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що рішенням сесії Надвірнянської міської ради №960-23/2012 від 26.10.2012 року скасовано рішення виконкому міської ради №542 від 26.10.2010 року "Про роз'єднання квартири АДРЕСА_1 на дві окремі квартири". Вважає, що вказане рішення сесії міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки саме на підставі даного скасованого рішення №542 від 26.10.2010 року між ОСОБА_2, ОСОБА_4 та комунальним підприємством "Надвірнянський житлових" укладено договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, предметом якого є квартира АДРЕСА_2, тобто виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Окрім цього, спір з приводу законності прийняття виконкомом рішення №542 від 26.10.2010 року був предметом судового розгляду, за результатами якого це рішення визнано законним та залишеним в силі. 05.09.2012 року на оскаржуване рішення Надвірнянської міської ради прокуратурою Надвірнянського району внесено протест з вимогою скасувати рішення як незаконне, однак даний протест прокурора рішенням сесії міської ради від 08.11.2012 року було відхилено, про що прокурору стало відомо з інформаційного листа. Відтак просить суд визнати незаконним рішення 23 сесії 6 демократичного скликання Надвірнянської міської ради №960-23/2012 від 27.06.2012 року "Про в недійсним рішення виконавчого комітету міської ради №542 від 26.10.2010 року "Про роз'єднання квартири АДРЕСА_1 на дві окремі квартири". Просив позов задоволити.

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 17.04.2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення 23 сесії 6 демократичного скликання Надвірнянської міської ради №960-23/2012 від 27.06.2012 року "Про визнання недійсним рішення виконавчого комітету міської ради №542 від 26.10.2010 року "Про роз'єднання квартири АДРЕСА_1 на дві окремі квартири".

Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 був наймачем житлового - квартири АДРЕСА_1. Після шлюбу між ним та ОСОБА_5, яка була матір'ю неповнолітніх на той час ОСОБА_6 та ОСОБА_2, 30.09.2003 року на склад їх сім'ї в кількості 4-х чоловік в порядку покращення житлових умов, відповідно до рішення виконкому Надвірнянської міської ради надано додаткове житло - суміжну квартиру № 7 у вказаному будинку та видано відповідний ордер № 69 від 24.10.2003 року. В подальшому квартири № 6 та № 7 об'єднані в одну квартиру №6 житлового будинку АДРЕСА_1. Договір найму всього приміщення украдено з ОСОБА_1

Рішенням Надвірнянського районного суду від 30.03.2010 року, залишеним без змін ухвалою колегії судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15.07.2010 року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.02.2012 року ОСОБА_7 та ОСОБА_2 з неповнолітнім сином виділено в користування кімнату площею 23,2 кв.м., кухню площею 19,3 кв.м., коридор площею 8,10 кв.м., балкон - 0,9 кв.м. в приміщенні квартири АДРЕСА_1, виселивши із зазначених приміщень ОСОБА_1 та ОСОБА_5, та вселивши у вказані приміщення ОСОБА_8 та ОСОБА_2 з малолітнім сином. Цим же рішенням суду ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виділено в користування у спірній квартирі приміщення кімнати площею 19,49 кв.м. та кухні площею 11,98 кв.м. Зобов'язано Надвірнянську міську раду укласти з ОСОБА_7 та ОСОБА_2 договір найму на виділені їм в користування приміщення. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_5 до ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про втрату права на житло - відмовлено.

На виконання рішення суду та по заяві ОСОБА_2 та ОСОБА_10 виконавчим комітетом Надвірнянської міської ради від 26.10.2010 року прийнято рішення №542 "Про роз'єднання квартири АДРЕСА_1 на дві окремі квартири". Однак, 21.07.2011 року Надвірнянською міською радою приймається рішення за №399-11/2011 "Про скасування рішення виконавчого комітету міської ради №542 від 26.10.2010 року "Про роз'єднання квартири АДРЕСА_1 на дві окремі квартири". Дане рішення міської ради було предметом судового розгляду і постановою суду від 31.05.2012 року його визнано незаконним та скасовано.

Прокурором Надвірнянського району 05.09.2012 року було внесено протест на дане рішення сесії Надвірнянської міської ради з вимогою скасувати рішення як незаконне, але даний протест прокурора рішенням Надвірнянської міської ради від 08.11.2012 року було відхилено, про що повідомлено прокуратуру Надвірнянського району.

Відповідно до ст. 59 Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради. У Законі також передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятих у межах її повноважень.

Однак, Конституційний Суд України в своєму Рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року (v007p710-09) у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), зазначив, що в Конституції України (254к/96-ВР) закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці 2 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 року (v001p710-97) N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Детальний аналіз правових норм дає підставу зрозуміти, що між сторонами на час прийняття Надвірнянською міською радою оскаржуваною прокурором району рішення сесії від 27.06.2012 року вже виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав та оспорюваних інтересів, а тому рішення сесії Надвірнянської міської ради від 27.06.2012 року слід визнати незаконним та скасувати його.

Підсумовуючи наведене судова колегія апеляційного суду дійшла до висновку, що рішення 23 сесії 6 демократичного скликання Надвірнянської міської ради №960-23/2012 року "Про визнання недійсним рішення виконавчого комітету міської ради №542 від 26.10.2010 року "Про роз'єднання квартири АДРЕСА_1 на дві окремі квартири" є незаконним, оскільки порушує права та обов'язки третіх осіб, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_10, а відтак наявні всі підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.