Колегія суддів Судової палати

у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за участю третіх осіб: Шостої Львівської державної нотаріальної контори, приватних нотаріусів Кривицького Сергія Юрійовича, Єгорової Наталії Юріївни, житлово-будівельного кооперативу № 211, ОКП ЛОР "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", про продовження строку на прийняття спадщини, визнання права власності на частини квартири та на спадкове майно, визнання свідоцтва про право на спадщину частково недійсним, визнання договорів купівлі-продажу та дарування квартири недійсними,

У липні 2005 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом про продовження строку на прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 і складається із чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 належної померлій на праві власності. Також просили визнати право власності на частину квартири та на спадкове майно, визнати свідоцтво про право на спадщину частково недійсним, визнавати договори купівлі-продажу та дарування квартири недійсними, посилаючись на те, що спірна квартира була спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Строк звернення із заявою про прийняття спадщини вони пропустили з тих причин, що в цей час вони перебували на заробітках в Італії. ОСОБА_3 не оспорював їх право на спадщину та запевнив їх, що спадщину буде розділено за законом. Спірна квартира набута під час шлюбу ОСОБА_1. і ОСОБА_3, і є їх спільною сумісною власністю подружжя, частина квартири має бути успадкована ним та синами ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Проте, ОСОБА_3, отримавши завідомо неправдиву довідку із ЖКБ та користуючись помилкою нотаріуса, який не перевірив факту перебування ОСОБА_1. та ОСОБА_3 у шлюбі, всю квартиру безпідставно оформив на себе, яку в подальшому продав відповідачці ОСОБА_4 та подарувала житло відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які її продали згідно договору купівлі-продажу квартири від 14 червня 2006 року ОСОБА_7

Позивачі вважають, що порушено їх право на спадкування, тому просять визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину, визнати недійсними договори купівлі-продажу та дарування спірної квартири.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 1 серпня 2007 року позов задоволено. Поновлено строк на прийняття спадщини ОСОБА_1 та визнано за ним право власності на 1/2 частину квартири у спільному майні подружжя та визнано за ним право власності на 1/3 частину спадкового майна, що становить 2/3 частини зазначеної квартири. Також поновлено строк на прийняття спадщини ОСОБА_2та визнано за ним право власності на 1/3 частину спадкового майна, що становить 1/6 частину квартири. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21 листопада 2003 року ОСОБА_3та визнано недійсними договори купівлі-продажу та дарування квартири.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2007 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 1 серпня 2007 року в частині визнання недійсними договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 13 грудня 2003 року, договору дарування вказаної квартири від 29 грудня 2004 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 та договору купівлі-продажу квартири від 14 червня 2006 року, укладеного між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні в цій частині позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1. вартість 2/3 частин квартири, що становить 362 858 грн. та на користь ОСОБА_2. вартість 1/6 частини зазначеної квартири, що становить 90 701 грн. В решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_8, ОСОБА_1. та ОСОБА_2. ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині визнання недійсними договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 13 грудня 2003 року, договору дарування вказаної квартири від 29 грудня 2004 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6 та договору купівлі-продажу квартири від 14 червня 2006 року, укладеного між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 й ухвалюючи у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вірно виходив із того, що відповідач ОСОБА_3 на час укладення договору купівлі-продажу від 13 грудня 2003 року був власником спірної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину, а відповідачка ОСОБА_9., як покупець за договором купівлі-продажу спірної квартири від 13 грудня 2003 року, так і в подальшому при укладенні договору дарування від 29 грудня 2004 року, діяла у відповідності до вимог чинного законодавства як добросовісний набувач. Щодо відчуження спірної квартири за договором купівлі-продажу від 14 червня 2006 року, то сторони у вказаному правочині також діяли у відповідності до вимог чинного законодавства та були добросовісними набувачами. Тому підстави для визнання спірних договорів купівлі-продажу та дарування квартири недійсними відсутні.

Враховуючи те, що майно (квартира) за відповідачем ОСОБА_3 не збереглася, суди стягнули на користь позивачів грошову компенсацію вартості належних їм на праві власності часток спірної квартири.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, касаційна скарга підлягає відхиленню із залишенням судового рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2та їх представника - ОСОБА_8 відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 17 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.