Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Маріупольська фармацевтична фабрика" про стягнення коштів,

У січні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 23 січня по 21 серпня 2004 року він на прохання відповідача провів за ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика" оплату різного виду платежів та послуг на загальну суму 8 968 грн. 27 коп., крім того згідно з умовами договорів уступки права вимоги від 24 травня 2004 року, від 1 червня 2004 року та від 1 грудня 2004 року ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4 уступили йому право вимагати від ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика" належні їм від товариства грошові кошти на загальну суму 272 652 грн. 46 коп., також він 2 серпня 2004 року уклав з відповідачем договір купівлі-продажу обладнання загальною вартістю 375 500 грн., згідно акту прийому-передачі ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика" прийняло обладнання, однак грошей згідно договору не сплатило; загальна сума заборгованості відповідача перед ним становить 657 120 грн. 73 коп.

Позивач просив стягнути з відповідача 657 120 грн. 73 коп. та допустити рішення до негайного виконання.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 7 лютого 2005 року позов задоволено, постановлено допустити негайне виконання рішення.

Зазначене рішення в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_5, подавши апеляційну скаргу та одночасно заяву про поновлення йому строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 8 грудня 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_5відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Справа за касаційною скаргою була розглянута в касаційному порядку Апеляційним судом м. Києва, який виконував функції касаційної інстанції відповідно до Закону України від 22 лютого 2007 року № 697-V "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" (697-16) .

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2007 року відхилено касаційну скаргу ОСОБА_5., рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 7 лютого 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 8 грудня 2005 року залишено без змін.

Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя звернулася до Верховного Суду України із касаційною скаргою на ухвалені в справі судові рішення.

У касаційній скарзі Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5та залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що заявник участі в справі не брав і рішенням суду не вирішувались питання про його права та обов'язки, оскільки суд розглядав спір між ОСОБА_1. та ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика", який виник внаслідок невиконання відповідачем своїх грошових обов'язків за угодами, а ОСОБА_5 учасником угод не був, вимог до сторін не заявляв, а отже спірні правовідносини не стосуються його прав чи обов'язків.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Під час розгляду справи судом першої інстанції крім ОСОБА_1 та ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика" інші особи не брали участі в справі, відповідач визнав позов у повному обсязі й просив проводити розгляд справи у його відсутність.

Задовольняючи позов, суд виходив із того, що вимоги ОСОБА_5 обґрунтовані, його доводи підтверджують наявність перед ним у ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика" заборгованості в сумі 657 120 грн. 73 коп., однак відповідач свої грошові зобов'язання не виконує протягом тривалого часу, зазначені обставини свідчать про фінансову неспроможність відповідача та є підставами для допуску негайного виконання судового рішення.

Однак в апеляційній скарзі за зазначене рішення ОСОБА_5 посилався на те, що воно постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі в справі, й зазначав, що господарським судом Донецької області ще 6 вересня 2004 року за його ж заявою було порушено справу про банкрутство ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика", кредиторами товариства є десять осіб, у тому числі він та ОСОБА_1 ОСОБА_5 вказував, що ОСОБА_1. та ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика", будучи обізнаними про порушення справи про банкрутство, умисно приховали такі обставини від суду. що призвело до порушення його прав саме як кредитора ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика".

У касаційній скарзі Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя також зазначає, що вона є одним із кредиторів в справі про банкрутство ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика", проте до участі у справі вона залучена не була.

Апеляційний суд у порушення статей 292, 303, 315 ЦПК України в достатньому обсязі не перевірив законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції та викладені в апеляційній скарзі доводи з огляду на обставини справи та підстави задоволення судом позову ОСОБА_1, не дав оцінки діям ОСОБА_5 та ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика", не перевірив чи не були спрямовані такі їх дії на штучне створення кредиторської заборгованості товариства на користь ОСОБА_5, а відповідно належним чином не визначився й з тим, чи порушено права ОСОБА_5саме як кредитора ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика" в справі про банкрутство, а також й інших кредиторів товариства ухваленим рішенням про стягнення з боржника на користь одного з кредиторів коштів у період перебування в проваджені господарського суду справи про банкрутство.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України.

З урахуванням наведеного та на підставі статті 348 ЦПК України скасуванню підлягає також ухвала Апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2007 року про відхилення касаційної скарги ОСОБА_5.

Керуючись статтями 336, 348 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18 липня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 8 грудня 2005 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції - Апеляційного суду Донецької області.

Ухвала оскарженню не підлягає.