Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру та виселення; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 березня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 19 червня 2007 року,

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру та виселення.

Позивач зазначав, що 9 червня 2006 року він придбав у ОСОБА_2 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до умов договору продавець квартири зобов'язався до 17 червня 2006 року знятися з реєстрації та виселитись з неї.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 умови договору не виконав, а проживає у квартирі разом з дружиною та донькою, ОСОБА_1 просив задовольнити його вимоги.

Непогодившись з заявленим позовом, у серпні 2006 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу квартири від 9 червня 2006 року недійсним.

ОСОБА_2 зазначав, що цей договір купівлі-продажу він уклав з ОСОБА_1, зловживаючи спиртними напоями та перебуваючи у безпорадному стані, під тиском та внаслідок шахрайських дій відповідача, з порушенням прав малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Грошей за договором купівлі-продажу він не отримував.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 27 березня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 19 червня 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3 з неповнолітньою донькою ОСОБА_4 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. У задоволенні зустрічним позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, просить рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 березня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 19 червня 2007 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, а в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4, суд виходив з того, що ці вимоги не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню.

Проте повністю погодитись з таким рішенням суду не можна.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Визначення предмету та підстав заявленого позову, згідно із ст. 31 ЦПК України, належить виключно позивачу.

Відкривши провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2, яка не відповідала вимогам закону, суд всупереч вимогам ч. 4 ст. 10 ЦПК України і під час розгляду справи не уточнив у позивача підстави заявленого ним позову, не вжив заходів для правильного вирішення спору.

Постановлене у справі рішення не відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, оскільки не містить змісту заявлених ОСОБА_2 позовних вимог та відповідно мотивів, з яких суд вважає необґрунтованими ці вимоги.

Апеляційний суд на допущене судом першої інстанції порушення процесуального права уваги не звернув та залишив рішення без змін, формально вказавши про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Ураховуючи наведене та те, що вирішення основного позову пов'язане з вирішенням зустрічних позовних вимог, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню в повному обсязі з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 березня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 19 червня 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.