Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Балюка М.І., Барсукової В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, заподіяної злочином, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Харківської області від 6 серпня 2008 року,

У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином.

У заяві зазначала, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, вона отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а її неповнолітній син ОСОБА_3, 1996 року народження, тяжкі тілесні ушкодження, які призвели до тривалого розладу здоров'я. Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 6 грудня 2007 року кримінальна справа щодо ОСОБА_2 закрита і він звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку із застосуванням до нього Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 (955-16) року.

Посилаючись на вказані обставини, просила з урахуванням уточнених позовних вимог стягнути з відповідача на її користь 9 938, 42 грн. матеріальної шкоди, 25 000 грн. моральної шкоди, заподіяної їй особисто, та 100 000 грн. моральної шкоди, заподіяної її неповнолітньому синові ОСОБА_3

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 17 червня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 556 грн. 92 коп. матеріальної шкоди, 3 000 грн. моральної шкоди та 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної неповнолітньому ОСОБА_3. В задоволенні решта вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 6 серпня 2008 року рішення місцевого суду змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 70 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної неповнолітньому ОСОБА_3. В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Посилання в скарзі на те, що відповідач ОСОБА_2 не був належним чином повідомлений про час слухання справи апеляційним судом, безпідставні, оскільки спростовуються розпискою про отримання ним 28.07.2008 року повістки до суду (а.с. 64).

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 6 серпня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.