Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину будинку та поділ будинку в натурі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 08 грудня 2006 року,

У квітні 2005 року ОСОБА_1 пред'явив в суді позов до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Зазначав, що з 25 травня 1991 року до березня 2003 року він з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі.

Під час шлюбу відповідно до договору купівлі-продажу від 2 серпня 1995 року ними було придбано будинок АДРЕСА_1, який зареєстровано на нього.

На даний час згоди між ними про добровільний поділ будинку не досягнуто.

Посилаючись на те, що відповідачка перешкоджає користуватися власністю, позивач просив провести поділ будинку в натурі.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_2 пред'явила в суді зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину будинку та поділ будинку в натурі.

Зазначала, що під час шлюбу з відповідачем ними було придбано будинок АДРЕСА_1, який є їхньою спільною сумісною власністю.

Після розірвання з шлюбу відповідач стверджує, що вона не має права власності на будинок, оскільки будинок зареєстрований на нього.

Посилаючись на викладене, позивачка просила суд, відступивши від рівності часток з урахуванням того, що з нею проживає неповнолітня дитина, визнати за нею право власності на 3\4 частин будинку та виділити цю частину будинку в натурі.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2006 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано за нею право власності на будинок АДРЕСА_1, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 62 380 грн. - компенсацію за частину будинку та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 08 грудня 2006 року рішення районного суду скасовано і постановлено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано за нею право власності на 2/3 частини будинку АДРЕСА_1, а за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частини цього ж будинку.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постановлені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ в натурі частки із спільного майна є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки, яка може бути надана лише за його згодою.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про поділ будинку, що є їх спільною сумісною власністю, суд першої інстанції правильно виходив з того, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 14476/14477 від 10 березня 2006 року спірний будинок не підлягає розподілу в натурі відповідно до вимог будівельних норм та правил. З такими висновками суду першої інстанції обґрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції.

Рішення судів у зазначеній частині відповідають матеріалам справи та вимогам закону, тому підстав для їх скасування в цій частині не вбачається.

Щодо рішення апеляційного суду в частині визнання права власності за ОСОБА_2 на 3/4 частини будинку, то воно в цій частині підлягає скасуванню з таких підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, спірний будинок придбано сторонами під час шлюбу за спільні сумісні кошти в 1995 році. Ця обставина не оспорювалась і сторонами.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Будь-яких домовленостей між сторонами судом встановлено не було. Отже, частка кожного з них складає по 1/2 частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення.

Проте збільшуючи частку відповідачки з 1/2 до 2/3 частин будинку апеляційним судом у порушення вимог ст.ст. 212 - 213 ЦПК України не зазначено будь-яких обставин, що мають істотне значення для такого збільшення частки, не встановлено їх і судом першої інстанції.

Не може залишатися в цій частині без змін і рішення суду першої інстанції, оскільки він безпідставно визнав за ОСОБА_2 право власності на весь будинок, вийшовши за межі позовних вимог.

За таких обставин судові рішення в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинку підлягають скасуванню.

Оскільки по справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом повно й правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, - оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення вимог ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 341, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2006 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 08 грудня 2006 року в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинку скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення.

Зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинку задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 - право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1.

У решті - рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.