Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ЖБК "Художник-1" (далі - ЖБК), Печерської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсними рішень загальних зборів правління, протоколів, ордеру на житлове приміщення, виселення та зобов'язання видати ордер на житлове приміщення, стягнення моральної шкоди та судових витрат, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 8 травня 2008 року,

У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1973 року є членом ЖБК та власником квартири АДРЕСА_1. У 1973 році подав заяву у ЖБК про поліпшення житлових умов, а з 1983 року перебуває на квартирному обліку у Печерській районній в м. Києві державній адміністрації та включений до першочергового списку. З 1996 року перебуває на пільговій черзі за списком ветеранів виробництва. У 1994 році в ЖБК звільнилася однокімнатна квартира. Неодноразово намагався з'ясувати питання розподілу цієї квартири, але загальні збори членів ЖБК виділили квартиру ОСОБА_2 Просив початок перебігу строку позовної давності рахувати з 28 листопада 2005 року, визнати недійсними протокольні рішення правління ЖБК від 12 квітня 1994 року, протокол №3 від 18 липня 1994 року, рішення загальних зборів ЖБК та протокол №2 від 14 липня 1994 року; визнати недійсним ордер, виданий ОСОБА_2; виселити ОСОБА_2 із зазначеної квартири; зобов'язати Печерську районну в м. Києві державну адміністрацію видати йому ордер на квартиру ; стягнути з ЖБК майнову шкоду в розмірі 400 грн.; стягнути моральну шкоду з ОСОБА_2 в розмірі 100 тис. грн., з ЖБК 50 тис. грн., Печерської районної в м. Києві державної адміністрації 50 тис грн.; покласти на відповідачів судові витрати .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2007 року в задоволенні заяви ОСОБА_1. про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2007 року провадження в справі в частині позовних вимог ОСОБА_1. до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним ордера ОСОБА_2 на кв. АДРЕСА_2 та зобов'язання Печерської районної в м. Києві державної адміністрації видати ордер на зазначену квартиру на ім'я позивача закрито та роз'яснено його право на звернення до суду із зазначеним позовом у порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2007 року апеляційні скарги ОСОБА_1. на зазначені ухвали суду залишено без розгляду та повернуто на підставі ч. 3 ст. 294 ЦПК України (пропущено строк на апеляційне оскарження, заяву про поновлення строку не подано).

Ухвалою Верховного Суду України від 6 листопада 2007 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1. в частині оскарження ухвал Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2007 року та від 14 березня 2007 року закрито; касаційну скаргу в частині оскарження ухвали апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2007 року відхилено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 8 травня 2008 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2007 року.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду м. Києва від 8 травня 2008 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття його апеляційної скарги на вказану ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню .

Відмовляючи в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд виходив з того, що ухвала суду першої інстанції від 14 березня 2007 року вже була оскаржена позивачем і відносно неї є відповідні ухвали апеляційного суду м. Києва та Верховного Суду України.

З таким висновком погодитись не можна, виходячи з наступного .

У січні 2008 року ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 14 березня 2007 року, заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу. В заяві про поновлення строку посилається на те, що суд першої інстанції направив йому копію ухвали від 14 березня 2007 року лише 22 березня 2007 року, а отримав її 24 березня 2007 року.

Дійсно, питання оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14 березня 2007 року вирішувалося у суді касаційної інстанції, але це стосувалося не апеляційного, а касаційного оскарження.

Закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1. в частині оскарження ухвал Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2007 року та від 14 березня 2007 року не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, так як касаційна інстанція закрила касаційне провадження у зв'язку з тим, що оскаржувані судові рішення не переглядалися в апеляційному порядку.

За правилами ч. 5 ст. 121 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Відповідно до ухвали апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2007 року підставою для повернення скарги ОСОБА_1. було пропущення строку на апеляційне оскарження та відсутність про заяви про його поновлення . На виконання положень зазначеної норми ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу на загальних підставах, а тому суд зобов'язаний був здійснити процесуальні дії, передбачені ЦПК України (1618-15) , щодо прийняття його апеляційної скарги.

Окрім того, апеляційним судом взагалі не вирішено питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, висновок апеляційного суду є передчасним, доводи позивача про поважність причин пропуску строків на апеляційне оскарження заслуговують на увагу та потребують перевірки.

За таких обставин ухвала апеляційного суду м. Києва від 8 травня 2008 року підлягає скасуванню, а питання слід передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати ухвалу апеляційного суду м. Києва від 8 травня 2008 року, питання передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.