Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого - Лященко Н.П.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Костенка А.В.,

Перепічая В.С., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 грудня 2007 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 3 березня 2008 року,

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом.

Позовні вимоги мотивував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1, відповідачі є власниками квартир АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 Відповідачі самочинно з порушенням існуючих будівельних норм облаштували каналізаційну систему і каналізаційний колодязь, через несправність системи одна з кімнат в квартирі позивача весь час підтоплюється, у зв'язку з чим псується й потребує постійного ремонту.

Посилаючись на те, що з вини відповідачів не може повноцінно користуватися квартирою, несе збитки та морально страждає, ОСОБА_1 просив зобов'язати відповідачів перенести каналізаційну систему, стягнути з них на свою користь 5 844 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 15 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 грудня 2007 року позов задоволено частково: зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. перенести каналізаційну систему, що розташована у дворі будинку АДРЕСА_2, на відстань не менше 3-х метрів від стіни квартири АДРЕСА_1; стягнуто на користь ОСОБА_1. солідарно з відповідачів 2 688 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди; стягнуто з відповідачів на користь ОСОБА_1. 587 грн. 37 коп. судових витрат по 146 грн. 84 коп. з кожного. У решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 3 березня 2008 року зазначене рішення суду в частині вирішення вимог про усунення перешкод у користуванні житлом, шляхом перенесення каналізаційної системи скасовано й в задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено; рішення у частині вирішення вимог про відшкодування моральної шкоди змінено зменшено розмір суми, стягнутої на відшкодування моральної шкоди до 200 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і постановити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про усунення перешкод у користуванні житлом, шляхом перенесення каналізаційної системи, апеляційний суд виходив з того, що каналізаційна система не взята на баланс обслуговуючих комунальних служб і не зареєстрована за будь-ким з відповідачів, а тому на них не може бути покладено обов'язок демонтувати або переносити систему.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зобов'язані слідкувати за технічним станом системи, якою вони постійно користуються для водовідведення, і у разі необхідності лагодити. Відповідачі такого обов'язку не дотримувалися, використовували несправну систему для відведення каналізаційних стоків зі своїх квартир, внаслідок чого сталося замокання квартири позивача, що спричинило йому матеріальну та моральну шкоду. Проте з урахуванням характеру та тривалості страждань позивача, наслідків допущеного порушення права власника, істотності вимушених змін у його життєвих стосунках розмір відшкодування моральної шкоди підлягає зменшенню до 200 грн.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з ї вини.

Ст. 1190 ЦК України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, яка межує з двором будинку АДРЕСА_2, а ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 є власниками квартир АДРЕСА_5, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 розташованих у зазначеному одноповерховому будинку, каналізаційні стоки з яких відводяться через дворову каналізаційну систему в міську мережу водовідведення. Дворова каналізаційна система будинку АДРЕСА_2 на балансі відкритого акціонерного товариства "Миколаївводоканал" чи іншого комунального підприємства міста не перебуває і є спільною власністю відповідачів по даній справі, які користуються нею тривалий час і іншої системи водовідведення у них не існує. Вказана система складається з каналізаційного колодязя, який розташований на відстані 1, 2 метра від зовнішньої стіни квартири позивача, каналізаційних труб, які з'єднують системи водовідведення квартир відповідачів із зазначеним колодязем, і каналізаційних труб, які з'єднують спірний колодязь із міською мережею водовідведення. Будь-якої технічної документації на спорудження зазначеної системи каналізації та водовідведення не існує. ОСОБА_1 ще у 2006 році став пред'являти претензії відповідачам з приводу підтоплення однієї з кімнат своєї квартири, про що також свідчать численні скарги позивача на адреси різних органів влади і комунального господарства міста, у зв'язку з чим відповідачами було проведено ремонт каналізаційного колодязя та замінено труби, після чого рівень вологості в кімнаті зменшився й замокання стін більше не спостерігалося.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що приміщення жилої кімнати у квартирі позивача знаходиться у технічно незадовільному стані і потребує капітального ремонту, єдиною причиною замокання зазначеної кімнати є безпосередня близькість каналізаційного колодязя від зовнішньої бокової стіни квартири, відсутність герметизації каналізаційного колодязя у дворі відповідачів та його розташування всупереч будівельним нормам на відстані ближче ніж 3 метри до стіни будинку позивача, що підтверджується висновками спеціаліста в галузі будівництва від 25 вересня 2006 року № 120-1988/1 та судово-технічної експертизи № 385 від 17 серпня 2007 року. До того ж саме після ремонту відповідачами каналізаційного колодязя та заміни труб зникли симптоми підтоплення в квартирі позивача, а утримання подвір'я будинку АДРЕСА_2 в такому стані, який би не завдавав шкоди іншим особам, входить в обов'язки його співвласників, якими є саме відповідачі, а тому останні мають усунути перешкоди у користуванні житлом, шляхом перенесення каналізаційної системи й відшкодувати позивачу завдану матеріальну та моральну шкоду.

При вирішенні питання розміру матеріальної та моральної шкоди судом враховано суми, витрачені ОСОБА_1 на проведення ремонту підтопленої кімнати, а також характер та тривалість неправомірних дій відповідачів, вік позивача, стан його здоров'я, склад сім'ї, члени якої також вимушені були на собі відчувати наслідки підтоплення каналізаційними стоками однієї з кімнат квартири.

При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, висновки суду про часткове задоволення позову ОСОБА_1 відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Апеляційний суд помилково скасував рішення суду в частині вирішення вимог про усунення перешкод у користуванні житлом, шляхом перенесення каналізаційної системи й змінив рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди, не навів достатніх мотивів, за якими вважає невірними висновки суду першої інстанції.

За таких обставин рішення апеляційного суду Миколаївської області від 3 березня 2008 року підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 3 березня 2008 року скасувати, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.