Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівтранс", Герасименка Сергія Володимировича, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівтранс" на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 червня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 квітня 2008 року,

У вересні 2005 рокуОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 вересня 2004 року на Столичному шосе в м. Києві в результаті зіткнення автомобілів "Мерседес-Бенц", д.н.з. НОМЕР_1, власником якого є товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Обухівтранс", та "Сітроен", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої вона знаходилася в маршрутному таксі "Мерседес-Бенц" і отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Вважаючи, що їй заподіяно матеріальну і моральну шкоду, з урахуванням змін і доповнень позивачка просила стягнути з ТОВ "Обухівтранс", ОСОБА_4 солідарно на її користь на відшкодування матеріальної шкоди 28 834 грн. 85 коп. та моральної шкоди 50 000 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 квітня 2008 року, позов задоволено частково, ухвалено стягнути з ТОВ "Обухівтранс" та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 21 750 грн. 48 коп. та моральної шкоди 10 000 грн.; в задоволенні решти вимог відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат; рішення в частині стягнення втраченого середнього заробітку в сумі 1 381 грн. допущено до негайного виконання..

У касаційній скарзі ТОВ "Обухівтранс" ставить питання про скасування судових рішень у частині стягнення з ТОВ "Обухівтранс" коштів на відшкодування матеріальної і моральної шкоди й передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 74 ЦПК України судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно з ч. ч. 5, 6 цієї статті судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Особи, які беруть участь у справі, можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Частиною 7 указаної статті встановлено, що судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи у разі, якщо насправді особа не проживає за адресою, повідомленою суду.

За змістом ч. 9 зазначеної статті відповідач викликається в суд через оголошення у пресі, лише у разі, якщо його місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження позивачеві невідоме, та після звернення останнього до адресного бюро і органів внутрішніх справ. У такому разі з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи в апеляційному суді Київської області 10 квітня 2008 року відбувся без участі відповідача - ОСОБА_4, який в порушення вимог ч. ч. 3 - 6, 9 ст. 74 ЦПК України був повідомлений про слухання справи в апеляційному суді 10 квітня 2008 року через пресу (а.с. 189), хоча його місце проживання було відоме.

З урахуванням наведеного повідомлення ОСОБА_4 про час і місце судового засідання апеляційним судом не можна визнати здійсненим належним чином.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції у попередньому судовому засіданні скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає обов'язковому скасуванню з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 332, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівтранс" задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 10 квітня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.