Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 у справі № 2а-16369/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІСТЕКС УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби від 11 жовтня 2012 року № 0074891501/17447. Присуджено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІСТЕКС УКРАЇНА" понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 1008,57 грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 03.06.2014 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 та прийняти нову постанову про відмову в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права: пункту 150.1 статті 150, пункту 153.8 статті 153, пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) та норми процесуального права: статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби провела камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю "КРІСТЕКС УКРАЇНА", за результатами якої склала акт від 12 вересня 2012 року № 4380.

В акті перевірки встановлено порушення позивачем пункту 150.1 статті 150, пункту 153.8 статті 153, пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) .

Згідно з актом перевірки позивач відніс до витрат звітних податкових періодів за І півріччя 2012 року від'ємне значення, що виникло станом на 01.01.2012, у розмірі 100 відсотків, в результаті чого за І півріччя 2012 року завищив від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду від операцій з цінними паперами, а саме: у рядку 01.3 Додатку ЦП до декларації з податку на прибуток задекларував показник 1543135 грн. замість правильного показника в розмірі 25 відсотків суми від'ємного значення, що складає 385784 грн.

Позиція податкового органу полягає в тому, що платник податку на прибуток підприємств, який має доход за 2011 рік більше одного мільйона гривень, від'ємний фінансовий результат між витратами на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, та доходами, отриманими (нарахованими) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, може перенести на зменшення фінансових результатів від таких операцій у 2012 році за правилом, установленим пунктом 150.1 статті 150, та з урахуванням вимог пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) , якими обмежено включення від'ємного значення до витрат звітних податкових періодів, починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року, 25 відсотками суми такого від'ємного значення.

На підставі акта перевірки від 12 вересня 2012 року № 4380 Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби прийняла податкове повідомлення-рішення від 11 жовтня 2012 року № 0074891501/17447 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "КРІСТЕКС УКРАЇНА" грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 80685 грн. за основним платежем та в сумі 20171,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач за 2011 рік мав доход менше 1 мільйона гривень, тому на нього не поширюється норма пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) . Порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що є від'ємною різницею між сумою доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та витратами, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, не регулює перенесення від'ємного фінансового результату від операцій з торгівлі цінними паперами, що є різницею між доходами, отриманими (нарахованими) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду, та витратами на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесеними (нарахованими) платником податку, тому норми пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України (2755-17) не можуть бути застосовані при перенесенні від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій зважаючи на таке.

Статтею 153 Податкового кодексу України запроваджено порядок оподаткування операцій особливого виду, зокрема пунктом 153.8 Кодексу встановлено правила оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Абзацом четвертим пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав.

Абзаци другий та третій пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України для цілей ведення такого відокремленого обліку фінансових результатів зазначених операцій визначають терміни "доходи" та "витрати".

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Стаття 150 Податкового кодексу України визначає порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів, зокрема пункт 150.1 - порядок перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування, що обчислюється за правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 з урахуванням правил статті 152 Податкового кодексу України, і не враховує від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами, що, своєю чергою, обчислюється за правилами пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, а пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу ХХ "Перехідні положення" визначає умови застосування пункту 150.1 статті 150 Кодексу.

Таким чином, у Податковому кодексі України (2755-17) виокремлено операції з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, як операції особливого виду, та передбачено окремий їх облік.

Отже, від'ємне значення об'єкта оподаткування та від'ємний фінансовий результат між витратами та доходами за операціями з продажу цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, є різними за економічним змістом і значенням показниками при визначенні податкових зобов'язань.

Враховуючи викладене, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) , яким обмежено включення від'ємного значення об'єкта оподаткування до витрат звітних податкових періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року розміром 25 відсотків суми такого від'ємного значення, не може бути застосовано до від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, а відтак, не обмежує право платника податку враховувати всю суму від'ємного показника фінансових результатів від цих операцій в наступних податкових періодах.

До того ж в результаті дослідження податкових декларацій позивача з податку на прибуток підприємства за 2011 рік суди попередніх інстанцій встановили, що позивач за 2011 рік мав дохід менше 1 мільйона гривень, що виключає підстави для поширення на нього норм пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України (2755-17) , якими визначено особливості застосування пункту 150.1 статті 150 цього кодексу, зокрема у 2012 році, платниками податку з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначеної правової позиції і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи порушено норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220-1, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України та протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.