Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Садківської сільської ради, третя особа - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Садківське" (далі СТОВ "Садківське") про визнання права власності на майно, визнання недійсними зборів співвласників майнових паїв СТОВ "Садківське", за касаційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 1 квітня 2008 року, ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 21 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 11 червня 2008 року,

У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до Садківської сільської ради. Свої вимоги мотивувала тим, що з 1971 року по 2002 рік її чоловік ОСОБА_2 працював головою правління колгоспу, а потім головою правління СТОВ "Садківське". ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік помер і вона отримала у спадщину його земельний та майновий пай. Відповідно до рішення від 17 березня 2007 року комісія по розпаюванню СТОВ "Садківське" видала їй в рахунок майнового паю приміщення майстерні вартістю 8 400 грн., а 7серпня 2007 року майстерню передали їй за накладною. У даний час Садківська сільська рада намагається відібрати у неї це приміщення. В доповненнях до позову просила зобов'язати сільську раду зареєструвати в книзі обліку виданих свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП акт приймання-передавання майстерні № 6 від 7 серпня 2007 року. Просила також визнати незаконним рішення загальних зборів СТОВ "Садківське" від 21 листопада 2007 року про продаж майстерні ОСОБА_3.

Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 1 квітня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 21 квітня 2008 року ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на вказане рішення в частині вимог про визнання недійсними зборів співвласників майнових паїв СТОВ "Садківське".

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 11 червня 2008 року рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 1 квітня 2008 року залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені по справі рішення та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню .

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Садківська сільська рада не є учасником спірних правовідносин, позивачка та її представник не заявляли клопотання про залучення до участі у справі співвласників майнових паїв або правонаступника реорганізованого КСП "Садківське".

З висновком суду погодитись не можна з таких підстав.

За правилами ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача.

Враховуючи вказані вимоги процесуального права, суд не виконав свого обов'язку по залученню до участі в справі СТОВ "Садківське", а висновок про відмову у позові за таких обставин є передчасним.

Крім того, відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині оскарження рішення зборів співвласників майнових паїв СТОВ "Садківське", апеляційний суд в ухвалі від 21 квітня 2008 року виходив з того, що спір в цій частині підвідомчий господарському суду.

Такий висновок є помилковим, виходячи з наступного.

За правилами п. 4 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

У п. 3 постанови № 13 (v0013700-08) від 24 жовтня 2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні підприємства, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому норма пункту 4 частини першої статті 12 ГПК в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних з діяльністю інших суб'єктів господарювання. Не підлягає розширеному тлумаченню пункт 4 частини першої статті 12 ГПК також щодо справ, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув. Зокрема, спори за участі спадкоємців учасників господарського товариства, які ще не стали учасниками господарського товариства, не є підвідомчими (підсудними) господарським судам.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд допустив порушення вимог процесуального права, яке привело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 21 квітня 2008 року, рішення Романівського районного суду Житомирської області від 1 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 11 червня 2008 року скасувати. Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.