Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Лященко Н.П.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А.,

Перепічая В.С., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 17 листопада 2006 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 3 квітня 2007 року,

У березні 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 пред'явили у суді позов до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначали, що 5 липня 2005 року на автодорозі Аеропорт-Луганськ ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ 2108 державний номер НОМЕР_1, здійснив зіткнення з мікроавтобусом Рено Мастер Т35ПЕ державний номер НОМЕР_2, власником якого є позивачі по справі, під керуванням ОСОБА_1

Дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) сталася з вини відповідача, який не обрав безпечної швидкості, внаслідок чого не впорався з управлінням, що підтверджується постановою Лутугинського районного суду Луганської області від 1 серпня 2005 року, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 грн.

Унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль Рено Мастер Т35ПЕ державний номер НОМЕР_2, збитки на ремонт якого становлять 14 060 грн. 17 коп. згідно техніко-автотоварознавчого дослідження.

Крім того, у результаті ДТП ОСОБА_2 не отримав дохід за перевезення автомобілем пасажирів, тому просить стягнути з відповідача упущену вигоду в розмірі 16 553 грн. 80 коп., а ОСОБА_1 не отримав заробітну плату в сумі 615 грн. яку і просив стягнути з ОСОБА_3

Також позивачам спричинена моральна шкода на відшкодування якої вони просять стягнути з відповідача по 1 690 грн. кожному.

У подальшому позивачі уточними позовні вимоги і просили стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 14 060 грн. 17 коп. на відшкодування матеріальної коди, 300 грн. на відшкодування витрат за проведення техніко-автотоварознавчого дослідження; на користь ОСОБА_2 4 204 грн. 79 коп. упущеної вигоди за період з 8 липня 2005 року до 21 вересня 2005 року; на користь ОСОБА_1 718 грн. 43 коп. неотриманої заробітної плати за період з 8 липня 2005 року до 21 вересня 2005 року та по 1 690 грн. на відшкодування моральної шкоди кожному.

Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 17 листопада 2006 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивачів 14 360 грн. 17 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, по 500 грн. кожному на відшкодування моральної шкоди та 177 грн. 60 коп. судових витрат. У решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 3 квітня 2007 року зазначене рішення суду в частині відшкодування моральної шкоди скасовано і в цій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 7 180 грн. 08 коп. на відшкодування матеріальної шкоди кожному. У решті рішення суду залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і постановити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Постановляючи рішення, суд, з'ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним доказам, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення суду відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують.

Посилання в касаційній скарзі ОСОБА_3 на те, що суд належним чином не перевірив і не дав належної оцінки його доводам, не з'ясував всіх обставин справи є необґрунтованими.

Ухвалені у справі рішення є законними і обґрунтованими, тому колегія суддів вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 17 листопада 2006 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 3 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.