Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 січня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 21 травня 2007 року,

У грудні 2006 року ОСОБА_1 пред'явив у суді позов до ОСОБА_1 про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням.

Зазначав, що з 9 серпня 2003 року до 14 листопада 2006 року він перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Під час шлюбу ними була придбана двокімнатна квартира АДРЕСА_1, в якій до червня 2006 року він разом з відповідачкою та сином проживав.

Посилаючись на те, що у серпні 2006 року відповідачка змінила замки на вхідних дверях у квартирі, чим перешкоджає йому вільно користуватися власністю, позивач просив вселити його у квартиру, виділити йому у користування кімнату площею 9,6 кв.м, а відповідачці з сином - кімнату площею 11,2 кв.м, інші приміщення - залишити в спільному користуванні. Крім того, позивач просив зобов'язати відповідачку не чинити йому перешкоди у користуванні жилим приміщенням та приміщеннями загального користування в зазначеній квартирі.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 січня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 21 травня 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Вселено ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1. Встановлено порядок користування зазначеною квартирою: виділено в користування позивачу ОСОБА_1 кімнату площею 9,6 кв.м, відповідачці ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_3 - кімнату площею 11,2 кв.м, інші приміщення: кухню площею 8,4 кв.м, коридор площею 10,6 кв.м та ванну кімнату площею 2,9 кв.м - залишено в їхньому загальному користуванні. Зобов'язано відповідачку ОСОБА_1 не перешкоджати позивачу в користуванні кімнатою площею 9,6 кв.м та приміщеннями загального користування в квартирі.

У касаційній скарзі відповідачка просить змінити постановлені судові рішення в частині встановлення порядку користування квартирою, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, і в цій частині постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні зазначених позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Встановивши, що відповідачка змінила замки на вхідних дверях квартири, чим перешкоджає позивачу в користуванні власністю, суд підставно задовольнив його вимоги та вселив в спірну квартиру. З такими висновками суду першої інстанції обґрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції.

Рішення судів у зазначеній частині відповідають матеріалам справи та вимогам закону, тому підстав для їх скасування в цій частині не вбачається.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визначення порядку користування спірною квартирою та виділяючи йому в користування кімнату площею 9,6 кв.м, а відповідачці разом з сином - кімнату площею 11,2 кв.м, суд першої інстанції виходив з того, що такий порядок не погіршує права іншого співвласника квартири, якою є відповідачка.

Проте погодитись із такими висновками суду не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального й процесуального права.

Заперечуючи проти позову в частині запропонованого позивачем порядку користування квартирою, відповідачка зазначала, що такий порядок суттєво погіршує її права як співвласника квартири, оскільки кімнати в квартирі є суміжними і вхід до її кімнати можливий тільки через кімнату позивача.

У порушення ст.ст. 212- 214 ЦПК України суд зазначених доводів не перевірив, хоча зазначені обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Ураховуючи наведене, постановлені по справі рішення судів в частині встановлення порядку користування квартирою підлягають скасуванню, а справа в цій частині направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 січня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 21 травня 2007 року в частині встановлення порядку користування квартирою скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд у суд першої інстанції. У решті - рішення залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.