Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, знесення самовільно збудованого приміщення та відшкодування моральної шкоди, за касаційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 29 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2007 року,

У січні 2007 року ОСОБА_1 пред'явила в суді позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, знесення самовільно збудованого приміщення та відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що вона є власником будинку АДРЕСА_1.

ОСОБА_2, яка є власником суміжної земельної ділянки, на суміжній межі побудувала сарай без проектно-погоджувальної документації, чим завдає їй постійних незручностей через затемнення земельної ділянки, затікання дощових вод, неможливість належним чином користуватися земельною ділянкою. Протягом тривалого часу відповідачка самовільно переносить огорожу в сторону її земельної ділянки, посилаючись при цьому на необхідність проведення ремонту самовільно збудованого сараю чим порушує її право власності.

Крім того, ОСОБА_3, син ОСОБА_2, незаконно входить на її земельну ділянку, ініціює сварки, чим порушує її нормальну життєдіяльність, викликає почуття тривоги та завдає моральної шкоди.

Крім того, відповідачі безпідставно почали вимагати від неї встановлення сервітуту за рахунок її земельної ділянки, щоб мати можливість обслуговувати самовільну споруду.

Посилаючись на вищевикладене, позивачка просила зобов'язати відповідачів усунути перешкоди їй у користуванні власністю та знести самовільно збудоване приміщення, стягнути з ОСОБА_2 1 700 грн. матеріальної шкоди, стягнути з кожного відповідача по 5 000 грн. моральної шкоди, судові витрати.

Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 29 травня 2007 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди залишено без розгляду.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 29 травня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто на її користь з ОСОБА_2 2 000 грн. моральної шкоди, 8 грн. 50 коп. витрат на оплату судового збору та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На зазначені рішення судів надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, в якій вона просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постановлені судові рішення і справу направити на новий розгляд.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що з вини ОСОБА_2 позивачці було завдано моральної шкоди, яка з підстав ст. 23 ЦК України підлягає відшкодуванню. Крім того, оскільки попередні власники будинковолодіння позивачки не ставили питання про знесення сараю, який побудовано у 1966 році, і позивачка не ставила питання в суді про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою іншим шляхом, то немає й підстав для задоволення її позовних вимог в цій частині.

Проте погодитись із такими висновками суду не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального й процесуального права.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як установлено судом і вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками суміжних будинковолодінь по АДРЕСА_1.

У 1966 році на межі земельних ділянок ОСОБА_2 самовільно побудувала сарай (а.с. 54).

Відповідно до висновку № 12 судової будівельно-технічної експертизи забудовником ОСОБА_2 при будівництві сараю порушені вимоги п. 1.1 Положення про прядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, а також порушені вимоги ДБН 360-92 (а.с. 67-86).

Пред'являючи позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно збудованого сараю, позивачка посилалася на те, що сарай побудований відповідачкою без проектно-погоджувальної документації та з порушенням державних будівельних норм, на межі їх земельних ділянок, чим перешкоджає їй в користуванні власністю через затемнення її земельної ділянки, затікання дощових вод.

У порушення вимог ст. 60 ЦПК України (1618-15) суд належним чином цих доводів позивачки не перевірив та не дав належної правової оцінки зібраним доказам, зокрема висновку № 12 судової будівельно-технічної експертизи.

Одночасно відмовляючи в задоволенні позивних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягуючи з відповідачки ОСОБА_2 моральну шкоду суд дійшов суперечливих висновків.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її цивільного права.

Проте зазначених вимог закону суд не врахував.

Указані порушення закону залишились поза увагою суду апеляційної інстанції.

З огляду на викладене судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими й вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 29 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 11 липня 2007 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд у суд першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.