Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Кам'янсько-Дніпровського міського комунального підприємства "Карат" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційними скаргами ОСОБА_2, Кам'янсько-Дніпровського міського комунального підприємства "Карат" на рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду від 19 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 18 липня 2008 року,

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Кам'янсько-Дніпровського міського комунального підприємства "Карат" (далі - МКП "Карат") про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у приміщенні МКП "Карат" виникла пожежа, яка перекинулась на сусідній будинок, в якому проживала її мати - ОСОБА_3 Через пожежу з матір'ю стався серцевий напад і вона померла. Посилаючись на те, що пожежа трапилася з вини працівника МКП "Карат" ОСОБА_2, в результаті пожежі було пошкоджено будинок і надвірні будівлі, які позивачка успадкувала після смерті матері, а в добровільному порядку відповідачі відмовляються відшкодувати завдану їй матеріальну і моральну шкоду, ОСОБА_1 просила суд задовольнити позов.

Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду від 19 травня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 18 липня 2008 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Кам'янсько-Дніпровського МКП "Карат" на користь ОСОБА_1 3 139 грн. матеріальної та 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У касаційних скаргах МКП "Карат" та ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову в частині вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що така завдана позивачці фактом пожежі в будинку матері, смертю матері та необхідністю докладання зусиль для встановлення причин смерті матері.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Частиною 1 ст. 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Право вимагати компенсації моральної шкоди пов'язане з особою потерпілого і має особистий характер. Дане право не входить до спадкової маси і не може передаватися у спадщину.

Відповідно до ч. 3 ст. 1230 ЦК України до спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

Судом встановлено, що пожежею, яка сталася з вини працівника МКП "Карат" ОСОБА_2, було пошкоджено будинок, в якому на той час проживала мати позивачки ОСОБА_3, та приналежні до нього господарські будівлі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. За життя ОСОБА_3 відшкодування завданої їй пожежею моральної шкоди присуджено не було, а тому таке право не перейшло внаслідок її смерті до позивачки як спадкоємця ОСОБА_3

Посилання позивачки на завдання їй моральної шкоди смертю матері та необхідністю докладання зусиль для встановлення причин її смерті також не може бути підставою для задоволення її вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки судом не встановлено причинного зв'язку смерті матері позивачки з неправомірними діями відповідачів, що відповідно до ст. 1167 ЦК України є обов'язковою умовою відповідальності за завдану моральну шкоду.

Таким чином, вірно встановивши фактичні обставини справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права при вирішенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

В частині вимоги про відшкодування матеріальної шкоди рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, оскільки, як встановлено судом, в результаті пожежі пошкоджено будинок, в якому проживала мати позивачки, та приналежні до нього господарські споруди, чим останній завдано матеріальної шкоди, а право на таке відшкодування внаслідок смерті матері позивачки на підставі спадкового законодавства перейшло до позивачки.

За таких обставин в цій частині рішення відповідно до ст. 337 ЦПК України слід залишити без змін.

Керуючись п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 336, ст.ст. 337, 341, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_2 та Кам'янсько-Дніпровського міського комунального підприємства "Карат" задовольнити частково.

Рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду від 19 травня 2008 року в частині стягнення з Кам'янсько-Дніпровського міського комунального підприємства "Карат" на користь ОСОБА_1 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 18 липня 2008 року про залишення зазначеної частини рішення суду першої інстанції без змін скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кам'янсько-Дніпровського міського комунального підприємства "Карат" про відшкодування моральної шкоди відмовити.

В решті рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду від 19 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 18 липня 2008 року залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.