Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Укртелеком", третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У січні 2005 року ОСОБА_1. звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 2 грудня 2002 року за участю автомобіля, що належить відповідачу та яким керував працівник останнього ОСОБА_2., сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої їй були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, вона тривалий час перебувала на лікуванні й витрачала власні кошти на придбання ліків, втратила заробіток, потребує також санаторно-курортного лікування, чим їй заподіяна матеріальна шкода, крім того, ушкодженням здоров'я їй завдана й моральна шкода.

Позивачка під час розгляду справи уточнила позовні вимоги й просила стягнути з ВАТ "Укртелеком" 7015 грн. 69 коп. на відшкодування витрат на придбання ліків, вартість путівки в санаторій - 2300 грн., 4729 грн. на відшкодування втраченого заробітку та 80000 грн. за завдану моральну шкоду.

Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 12 липня 2005 року позов задоволено частково, постановлено стягнути з відповідача на користь позивачки 14144 грн. 69 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 10000 грн. за завдану моральну шкоду та в дохід держави 241 грн. 44 коп. державного мита; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 5 лютого 2008 року рішення суду першої інстанції змінено й розмір відшкодування ОСОБА_1. матеріальної шкоди зменшено до 5000 грн., розмір відшкодування моральної шкоди зменшено до 2000 грн., суму судового збору зменшено до 51 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що апеляційний суд помилково змінив ухвалене згідно із законом рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1. про те, що вона не була повідомлена про час і місце розгляду справи апеляційним судом, спростовуються матеріалами справи.

Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Апеляційного суду Луганської області від 5 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.