У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2007 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про зміну договору довічного утримання та за зустрічним
позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору довічного
утримання,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до
ОСОБА_2 про зміну договору довічного утримання.
Зазначала, що 10 червня 2004 року між нею та ОСОБА_2був
укладений договір довічного утримання, відповідно до якого вона
зобов'язалася довічно утримувати ОСОБА_2, вартість щомісячного
утримання складає 200 грн., а ОСОБА_2. зобов'язався передати їй у
власність 1/2 частину жилого будинку по АДРЕСА_2
Посилаючись на те, що колишня невістка ОСОБА_2 - ОСОБА_3
чинить їй перешкоди у виконанні умов зазначеного договору, просила
змінити договір довічного утримання: виплату щомісячного утримання
проводити шляхом переказу.
ОСОБА_2. звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про розірвання
договору довічного утримання.
Зазначав, що 10 червня 2004 року між ним та ОСОБА_1 був
укладений договір довічного утримання.
Посилаючись на те, що відповідачка свої зобов'язання за
договором не виконує, а він проживає у ОСОБА_3, просив договір
довічного утримання розірвати.
Рішенням Iвано-Франківського міського суду Iвано-Франківської
області від 2 лютого 2007 року в задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 відмовлено, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.
Рішенням апеляційного суду Iвано-Франківської області від 11
квітня 2007 року рішення Iвано-Франківського міського суду
Iвано-Франківської області від 2 лютого 2007 року скасовано та
ухвалено нове, яким в задоволенні зустрічних позовних вимог
ОСОБА_2 відмовлено, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково:
змінено договір довічного утримання, укладений 10 червня 2004 року
між ОСОБА_1 та ОСОБА_2та викладено п. 4 зазначеного договору у
наступній редакції: "утримання та догляд полягають у щомісячній
виплаті ОСОБА_2. суми у розмірі 200 грн. шляхом щомісячного
переказу за адресою: АДРЕСА_1, не пізніше 7-го числа кожного
місяця, а відчужувач зобов'язаний негайно повідомляти про зміну
місця свого проживання".
У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати рішення
апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в
силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове
рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що умови
договору довічного утримання ОСОБА_1 виконуються належним чином,
тому відповідно до ст. 755 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
підстав для
задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання договору
довічного утримання немає, а оскільки ОСОБА_2. зареєстрував шлюб з
ОСОБА_3 та проживає разом з нею, а остання чинить перешкоди у
виконанні ОСОБА_1 своїх обов'язків за вказаним договором, то
відповідно до ст. 652 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
позовні вимоги ОСОБА_1
про зміну договору довічного утримання підлягають задоволенню.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не
можна.
Судом встановлено, що 10 червня 2004 року між ОСОБА_2. та
ОСОБА_1 був укладений договір довічного утримання, відповідно до
умов якого ОСОБА_1 зобов'язалася довічно утримувати ОСОБА_2,
вартість щомісячного утримання складає 200 грн., а ОСОБА_2.
зобов'язався передати їй у власність 1/2 частину жилого будинку по
АДРЕСА_2
Відповідно до п. 4 зазначеного договору до матеріального
забезпечення включено чотирьохразове харчування, забезпечення
одягом, доглядом та необхідною допомогою, вартість якого складає
200 грн. на місяць.
Згідно із ст. 755 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договір довічного
утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: 1) на
вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був
укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем
своїх обов'язків, незалежно від його вини; 2) на вимогу набувача.
Встановивши, що ОСОБА_1 не виконує своїх обов'язків,
передбачених п. 4 договору довічного утримання, суд першої
інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення
позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання договору довічного
утримання.
При встановленні факту неналежного виконання ОСОБА_1
обов'язків за договором довічного утримання, судом першої
інстанції були повно і всебічно з'ясовані обставини, на які
ОСОБА_2. посилався як на підставу своїх вимог, що підтверджено
доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим
обставинам справи, вимогам матеріального та процесуального права і
скасовано апеляційним судом помилково.
За таких об ставин рішення апеляційного суду підлягає
скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з
підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення апеляційного суду Iвано-Франківської області від 11
квітня 2007 року скасувати, а рішення Iвано-Франківського міського
суду Iвано-Франківської області від 2 лютого 2007 року залишити в
силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.Г. Ярема
Судді:
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Л.I. Охрімчук
Ю.Л. Сенін