Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за проживання в гуртожитку, спонукання укласти договір найму житлового приміщення, за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства "Маріупольський завод важкого машинобудування" (далі - ВАТ "МЗВМ") про визнання права користування і права відокремленого проживання та про застосування пільг за користування житлом і комунальними послугами за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 19 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 21 лютого 2008 року,

У липні 2007 року ВАТ "МЗВМ" звернувся до суду з із зазначеним позовом, посилаючись на те, що сім'я ОСОБА_1, що складається з трьох осіб (чоловік, дружина, неповнолітня донька), займає у гуртожитку двокімнатний блок з п'яти ліжко-місць загальною площею 34 кв. м. Друга кімната зайнята ними самочинно. Відповідачі не є працівниками заводу, а тому повинні сплачувати за проживання 127 грн. 57 коп. на місяць за кожне ліжко-місце згідно з тарифом. З урахуванням пільг, знижка ОСОБА_1, як учаснику бойових дій, складає 75% при оплаті комунальних послуг. Таким чином, з урахуванням пільг, усього в місяць відповідачі повинні сплачувати 443 грн. 87 коп. За період з 1 жовтня 2006 року до 1 серпня 2007 року склалася заборгованість відповідачів у сумі 3 111 грн. 48 коп.

Просив стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 3 111 грн. 48 коп. заборгованості за проживання у гуртожитку та зобов'язати відповідачів укласти з ним договір найму житлового приміщення і стягнути судові витрати.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися у вересні 2007 року із зустрічним позовом до ВАТ "МЗВМ", в якому просили визнати за ними право користування житловим приміщенням НОМЕР_1 у гуртожитку АДРЕСА_1 та визнати за ними право відокремленого проживання у кімнаті НОМЕР_2 зазначеного гуртожитку.

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 19 листопада 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 21 лютого 2008 року, первісний позов задоволено частково, в задоволенні зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ВАТ "МЗВМ" заборгованість за користування житловим приміщенням у сумі 277 грн. 57 коп. у рівних частках по 138 грн. 78 коп. з кожного. Вирішено питання про судові витрати.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просять скасувати частково рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 19 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 21 лютого 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, судові рішення є мотивованими та обґрунтованими, колегія суддів вважає за необхідне відхилити скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 19 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 21 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.