Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" (далі - ТОВ "Мегапром") про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 25 червня 2008 року,

У листопаді 2007 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 8 червня 2004 року відповідно до договору купівлі-продажу вони придбали у ТОВ "Мегапром" кожен свою частину нежилої будівлі на другому поверсі у будинку АДРЕСА_1. 14 грудня 2004 року ОСОБА_3 надіслав їм письмове повідомлення про те, що він є власником частини першого поверху зазначеного будинку, в тому числі й проходу з першого на другий поверх, та попередив про необхідність врегулювання порядку використання цього проходу, та про можливість закриття проходу. Відчуження зазначеного приміщення відбулося на підставі рішення зборів ТОВ "Мегапром", за наслідками якого було складено протокол № 5 від 19 листопада 2002 року. Відповідно до цього протоколу було вирішено продати частину першого поверху, крім проходу на верхні поверхи. У той же час згідно з договором купівлі-продажу від 3 грудня 2002 року ОСОБА_3 є власником проходу.

Просили визнати частково недійсним договір купівлі-продажу від 3 грудня 2002 року, укладений мід ОСОБА_3 та ТОВ "Мегапром" у частині відчуження проходу та застосувати реституцію, зобов'язавши ОСОБА_3 повернути ТОВ "Мегапром" приміщення проходу та зобов'язати ТОВ "Мегапром" повернути ОСОБА_3 1 103 грн. 74 коп., отримані від продажу зазначеного приміщення.

Рішенням Лисянського районного суду від 4 квітня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 25 червня 2008 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Черкаської області від 25 червня 2008 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, судові рішення є мотивованими та обґрунтованими, колегія суддів вважає за необхідне відхилити скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Черкаської області від 25 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.