Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Пшонки М.П., Прокопчука Ю.В. Романюка Я.М., -

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання права на спадкове майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 23 червня 2008 року,

У травні 2007 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що померлий ОСОБА_4 був хворою людиною і біля дванадцяти років назад його забрав до себе відповідач, який був його опікуном і є її рідним братом та спадкоємцем померлого. З дозволу відповідача її сім'я користувалась жилим будинком в АДРЕСА_1 За цей час вона зробила капітальний ремонт жилого будинку, побудувала сарай, облаштувала подвір'я, побудувала погріб, зробила баню та інше. Після смерті брата вона не оформляла спадщини і до нотаріальної контори із заявою про оформлення спадкового майна не зверталась, через відсутність документів. Згодом їй стало відомо про те, що відповідач має намір продати зазначений будинок. Ураховуючи те, що вона є спадкоємицею другої черги за законом разом із відповідачем, просила суд визнати за нею права на спадкове майно на 1/2 частину спірного будинку.

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 26 березня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 поважними та поновлено їх. Визнано за ОСОБА_1 право на спадщину на 1/2 частину жилого будинку з надвірними будівлями, які знаходяться в АДРЕСА_1 Визнано право власності за ОСОБА_1 на сарай вартістю 2 165 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 423 грн. 44 коп. судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 820 грн. 78 коп.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 23 червня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено повністю. Рішення суду першої інстанції скасовано, у позові ОСОБА_1 відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Рівненської області від 23 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.