815/861/17 Про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - 13.09.2017 Прийняття

У лютому 2017 року Приватне підприємство "Континент 15" (далі - ПП "Континент 15") звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2016/00358 від 09 грудня 2016 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, Одеською митницею ДФС відмовлено позивачу у прийнятті вантажної митної декларації та оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2016/00358.

Позивач вказує, що органом доходів і зборів не конкретизовано підстави, з урахуванням яких відмовлено у митному оформленні товару.

Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача не відповідають чинному законодавству, а посилання на порушення позивачем вимог частини шостої статті 54 та статей 257, 264, 335 Митного кодексу України щодо визначення митної вартості товарів є безпідставними, ПП "Континент 15" звернулось до суду з вимогою визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформленні товарів, сформовану Одеською митницею ДФС.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2016/00358 від 09 грудня 2016 року, винесену Одеською митницею ДФС.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 гривень.

У своїй касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 листопада 2015 року між компанією "AURORA SOLUTIONS LIMITED" та ПП "Континент 15" укладено договір № AU.DB-1260 щодо поставки непродовольчих промислових товарів (холодильники-морозильники, морозильники).

За умовами додаткової угоди №122 від 02 листопада 2016 року до договору поставки №AU.DB-1260 від 20 листопада 2015 року позивач купує непродовольчі промислові товари (холодильники-морозильники, морозильники) на загальну суму 23676,06 євро.

На виконання вимог укладеного зовнішньоекономічного договору у відповідності до інвойсу № 4098798/1 від 09 листопада 2016 року на адресу позивача надійшов товар, а саме комбіновані холодильники-морозильники та морозильники.

З метою здійснення митного оформлення вищевказаного товару та на підтвердження митної вартості товару декларантом подано до Одеської митниці ДФС вантажну митну декларацію № 500060006/2016/021130 від 14 листопада 2016 року та товаросупровідні документи: міжнародну автомобільну накладну від 09 листопада 2016 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару № 4098798/1 від 09 листопада 2016 року, рахунок-фактуру (інвойс) від № 4098798/1 від 09 листопада 2016 року, пакувальний лист № 4098798/001 від 09 листопада 2016 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) № AU.DB-1260 від 20 листопада 2015 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору № 122 від 02 листопада 2016 року, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 09 листопада 2016 року, декларацію про походження товару № 4098798/1 від 09 листопада 2016 року.

В ході проведення перевірки контролюючим органом зобов'язано декларанта протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, у зв'язку з чим ПП "Континент 15" надано органу доходів і зборів копію митної декларації країни відправлення № МRN 16ВG003009АА042025 від 09 листопада 2016 року.

Однак, Одеською митницею ДФС відмовлено ПП "Континент 15" у митному оформленні товару та відповідно, оформлено картку відмови № 500060006/2016/00358 від 09 грудня 2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність відмови у митному оформленні (випуску) товарів, а відтак наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог та скасування картки відмови № 500060006/2016/00358.

Таку позицію Одеського окружного адміністративного суду підтримав і Одеський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною восьмою статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

В силу статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписами статті 53 Митного кодексу України обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що законодавством передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положень статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" (3018-17) " від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За змістом частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Отже, Митним кодексом України (4495-17) встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною шостою статті 54 Митного кодексу України Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зі змісту оскаржуваної картки відмови № 500060006/2016/00358 вбачається, що декларанту відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів у зв'язку з порушенням вимог частини шостої статті 54 та статей 257, 264, 335 Митного кодексу України щодо визначення митної вартості товарів.

Разом з цим, зазначено, що складено протокол про порушення митних правил № 1381/50000/16 від 07 грудня 2016 року.

Так, за приписами частини шостої статті 54 Митного кодексу України міститься перелік підстав для відмови у митному оформленні товарів.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що в оскаржуваній картці відмови органом доходів і зборів не конкретизовано з якої саме підстави, окресленої положеннями вищенаведеної статті, декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товару.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що в матеріалах справи міститься постанова про порушення митних правил від 14 лютого 2017 року № 1381/50000/16, якою директора ПП "Континент 15" - ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України, яке полягає у вчиненні дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інших протиправних дій, спрямованих від сплати митних платежів.

Однак, вищенаведена постанова не спростовує висновки судів попередніх інстанцій про безпідставність відмови у митному оформленні (випуску) товарів, оскільки в оскаржуваній картці № 500060006/2016/00358 не зазначено обставин, які зумовили її складенню.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.