Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні жилим будинком та виселення за касаційними скаргами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 29 травня 2008 року,

У січні 2007 року ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що вони є власниками жилого будинку АДРЕСА_1. З 2001 року вони не проживають в будинку, оскільки переїхали жити до м. Запоріжжя і мали намір продати будинок. Відповідачі виявили бажання придбати будинок, однак грошей у них не було і вони запевнили, що зберуть необхідну суму коштів для придбання будинку протягом двох років. Вони домовились, що до укладання договору купівлі-продажу будинку відповідачі будуть користуватись будинком, городом та фруктовим садом за плату. Будь яких угод між ними не укладалось і домовленості з приводу постійного проживання між ними не було. Після спливу двох років вони звернулись до відповідачів з пропозицією укладення договору купівлі-продажу будинку, на що відповідачі попросили почекати, зазначаючи про скрутний матеріальний стан. До цього часу договір купівлі-продажу будинку не укладено, добровільно звільнити зайнятий ними будинок відповідачі відмовляються.

Посилаючись на викладене, позивачі просили усунути перешкоди в користуванні належним їм будинком, виселити відповідачів з будинку та зобов'язати їх не вчиняти будь-яких дій, спрямованих на пошкодження будинку, городу та фруктового саду.

Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 30 листопада 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 29 травня 2008 року зазначене рішення районного суду скасовано, ухвалено нове, яким позов задоволено. Усунуто позивачам перешкоди в користуванні спірним будинком та виселено відповідачів з будинку без надання іншого жилого приміщення.

У обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_5 і ОСОБА_6 посилаються на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ставлять питання про скасування рішення апеляційного суду й ухвалення нового рішення.

У обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_7 посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування рішення апеляційного суду й передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення апеляційного суду відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Матеріали справи та доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про те, що апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 29 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.