Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки і піклування виконавчого комітету Дзержинської районної в м. Харкові ради, про зміну розміру аліментів, відшкодування додаткових витрат на утримання дитини та позбавлення батьківських прав і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 10 липня 2008 року,

У червні 2007 року ОСОБА_1, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що з 1989 року по 1993 рік вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Згідно з постановою Світловодського міського суду Кіровоградської області від 25 березня 1994 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 25% мінімальної заробітної плати щомісячно, починаючи з 4 березня 1994 року і до 10 жовтня 2009 року.

Посилаючись на те, що відповідач аліменти сплачує нерегулярно та не в повному обсязі, донькою не цікавиться, участі в її вихованні не приймає і належної допомоги не надає, ОСОБА_1 просила змінити розмір аліментів, скасувати стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку та стягувати з нього аліменти в твердій грошовій сумі - 600 грн. щомісячно, стягнути з ОСОБА_2 витрати на лікування доньки в розмірі 4066 грн. 02 коп. та 3000 грн. у рахунок майбутніх витрат на лікування доньки в період з 1 серпня 2007 року по 1 серпня 2010 року, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3та стягнути судові витрати.

У січні 2008 року ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, зазначаючи про те, що на даний час перебуває в скрутному матеріальному становищі у зв'язку із хворобою сина Ростислава, 3 квітня 1996 року народження, та не має можливості сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. Тому просив зменшити розмір стягуваних з нього аліментів на утримання доньки з 1/4 до 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 8 лютого 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання донькиОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 350 грн. щомісячно, починаючи з 8 лютого 2008 року і до досягнення нею повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 199 грн. 96 коп. Припинено стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідно до постанови Світловодського міського суду Кіровоградської області від 25 березня 1994 року, починаючи з 8 лютого 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 10 липня 2008 року зазначене рішення районного суду в частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав змінено та відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні цих позовних вимог. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування рішення апеляційного суду в частині зміни рішення районного суду й залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення апеляційного суду відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 10 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.