Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Прокопчука Ю.В.,

Пшонки М.П.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація № 3", комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" про визнання недійсними та скасування актів, повернення майна, усунення перешкод у користуванні майном, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2007 року,

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, комунального підприємства (далі - КП) "Ремонтно-експлуатаційна організація № 3", КП "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" про визнання недійсними та скасування актів, повернення майна та усунення перешкод у користуванні майном.

Позивач посилався на те, що він є основним наймачем квартири АДРЕСА_1, яка складається із коридору площею 5,8 кв.м., кімнат площею 14,7 кв.м. і 10,8 кв.м., допоміжних приміщень: сараю площею 11,3 кв.м. і коридору площею 2,1 кв.м., що розташовані на цокольному поверсі вказаного будинку, які з 1980 року знаходяться у користуванні його сім'ї. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до начальника КП "Ремонтно-експлуатаційна організація № 3" із заявами, в яких просили оформити вказані вище допоміжні приміщення за квартирою АДРЕСА_2 цього будинку, яка належить ОСОБА_2 На підставі цих заяв 1 березня 2004 року КП "Ремонтно-експлуатаційна організація № 3" склала акт конкретного користування про приєднання до квартири відповідача приміщень сараю та коридору. У відповідності з цим актом були внесені зміни в акт конкретного користування від 18 травня 1994 року і технічний паспорт квартири АДРЕСА_2.

Вважав, що акт складено з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки він складений одноособово майстром ОСОБА_4 і не підписаний мешканцями будинку, а дії відповідачів є неправомірними, оскільки він, як наймач квартири АДРЕСА_1, не давав згоди на передачу цих приміщень ОСОБА_2, у зв'язку з чим просив його позовні вимоги задовольнити.

У процесі розгляду справи позивач уточнив свої вимоги і просив визнати недійсним угоду, укладену між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в частині розпорядження підсобними приміщеннями: сараєм площею 11,3 кв. м. і коридором площею 2,1 кв. м., що розташовані на цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1 і передачу їх від квартири АДРЕСА_1 до квартири АДРЕСА_2; визнати недійсним акт конкретного користування від 1 березня 2004 року, складений КП "Ремонтно-експлуатаційна організація № 3"; визнати недійсним акт конкретного користування від 18 травня 1994 року, складений КП "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" в частині виключення вказаних приміщень із числа допоміжних приміщень квартири АДРЕСА_1 та приєднати їх до квартири АДРЕСА_2 вказаного будинку; визнати частково недійсним технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 в частині включення в число підсобних приміщень сараю та зобов'язати КП "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" внести зміни до акту від 18 травня 1994 року і технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 будинку АДРЕСА_1, виключивши із числа підсобних приміщень вказаної квартири сарай та коридор.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2007 року позов ОСОБА_1задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2007 року рішення міського суду скасовано й ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.