6-19719св08 Простягнення невиплачених сум одноразової допомоги на оздоровлення - 05.11.2008 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради (далі - Управління) на ухвалу апеляційного суду Київської області від 9 липня 2008 року,

У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління про стягнення невиплачених сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки в розмірі 4 860 грн.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2008 року позов задоволено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 червня 2008 року апеляційну скаргу Управління залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги до 4 липня 2008 року.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 9 липня 2008 року апеляційну скаргу Управління визнано неподаною та повернуто.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі Управління просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 9 липня 2008 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст. ст. 119 і 120 цього Кодексу, не сплатить суму судового збору, а також не оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Постановляючи ухвалу, згідно з якою апеляційну скаргу Управління на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2008 року визнано неподаною та повернено заявникові, суд виходив із того, що Управлінням не надана квитанція про сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у встановлений ухвалою апеляційного суду від 19 червня 2008 року строк.

Однак з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна з таких підстав.

Відповідно до п. 7 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від сплати державного мита звільняються органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій.

Крім того, з 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ), який визначив повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 4 цього Кодексу визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суб'єктом владних повноважень, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справі встановлено, що спір уОСОБА_1 виник із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень із приводу нарахування сум одноразової допомоги на оздоровлення, передбаченого Законом України "Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , який є публічно-правовим, однак судами розглядався в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею питання про прийняття апеляційної скарги Управління на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 9 липня 2008 року скасувати, передати питання про прийняття апеляційної скарги на новий розгляд до апеляційного суду Київської області.