Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

У травні 2003 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначав, що 5 травня 2003 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулися автомобіль "Мазда", д.н.НОМЕР_1, під його керуванням та автомобіль ВАЗ 2109, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Посилаючись на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, що його автомобіль був пошкоджений, а йому завдані тілесні ушкодження, просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 25 947 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 306 грн. 05 коп. витрат на проведення експертизи, 273 грн. державного мита.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди .

Зазначав, що 5 травня 2003 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулися автомобіль "Мазда", д.н.НОМЕР_1, під керуванням відповідача та автомобіль ВАЗ 2109, д.н. НОМЕР_2, під його керуванням.

Посилаючись на те, що його вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди немає, просив стягнути з відповідача на його користь 3 500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 18 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на його користь 25 947 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 306 грн. 05 коп. витрат на проведення експертизи, 259 грн. державного мита. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 3 500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 51 грн. державного мита. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь держави 87 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 50 грн. державного мита та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 14 квітня 2008 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 18 травня 2006 року в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1. скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні його позовних вимог відмовлено.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 18 травня 2006 року в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2 129 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. суд апеляційної інстанції виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 450 ЦК УРСР 1963 року, діючої на час виникнення спірних правовідносин, організації і громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточення (транспортні організації, промислові підприємства, будови, власники автомобілів та ін.), зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Судом встановлено, що 5 травня 2003 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулися автомобіль "Мазда", д.н.НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1. та автомобіль ВАЗ 2109, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Встановивши, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1., який керуючи автомобілем "Мазда" д.н.НОМЕР_1 порушив вимоги п.п. 1.5, 12.1 Правил дорожнього руху України перевищив максимальну швидкість руху транспорту та водія ОСОБА_2, який не переконався у безпечності свого руху і розпочав маневр з другорядної дороги, не пропустивши транспорт, який рухався по головній дорозі, під керуванням ОСОБА_1., чим порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність вини обох володільців джерел підвищеної небезпеки у зіткненні транспортних засобів і правильно визначив розмір відшкодування завданої кожному із них матеріальної шкоди.

При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасоване апеляційним судом помилково.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 14 квітня 2008 року скасувати, а рішення Личаківського районного суду м. Львова від 18 травня 2006 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.