Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Сакської районної державної адміністрації про усунення перешкод у приватизації земельної ділянки та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Сакської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим на рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2007 року,

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 пред'явив у суді позов до Сакської районної державної адміністрації про усунення перешкод у приватизації земельної ділянки та відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що протягом 15 років він користується земельною ділянкою №6 площею 0,07 га в садівничому кооперативі "Орбіта", що розташований на вул. Виноградній у с. Уютне Сакського району.

5 травня 2006 року він звернувся із заявою та відповідними документами в Сакську районну державну адміністрацію з проханням передати вказану земельну ділянку в приватну власність. Проте в установлений законом строк зазначене питання відповідачем не було розглянуте.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди в приватизації земельної ділянки та стягнути на його користь із відповідача 5 тис. грн. моральної шкоди.

У подальшому позивач відмовився від позовних вимог у частині усунення порушення його права на приватизацію земельної ділянки, оскільки після його звернення до прокуратури та з позовом до суду, відповідач 9 жовтня 2006 року підписав розпорядження про затвердження технічної по землеустрою та надання в безоплатну приватну власність спірної земельної ділянки. Підтримав свої позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто на його користь із Сакської районної державної адміністрації 500 грн. моральної шкоди.

У касаційній скарзі Сакська районна державна адміністрація просить скасувати постановлені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду має бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини та правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам постановлене судом рішення не відповідає.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що неправомірними діями Сакської районної державної адміністрації позивачу було завдано моральної шкоди, яка відповідно до ст. 1174 ЦК України підлягає відшкодуванню.

Проте таких висновків суд дійшов у порушення норм матеріального та процесуального права.

Обов'язковою умовою застосування зазначеної норми є завдання шкоди посадовою або службовою особою органу державної влади або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень.

Проте в порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України рішення суду взагалі не містить висновків щодо конкретної посадової або службової особи, незаконними діями чи бездіяльністю якої ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди.

Крім того, суб'єктом відповідальності за таку шкоду відповідно до ст. 1174 ЦК України є держава. Відшкодування шкоди здійснюється за рахунок державного бюджету. Однак усупереч вимогам закону суд стягнув шкоду з Сакської районної державної адміністрації.

Зазначені порушення вимог закону залишились поза увагою суду апеляційної інстанції.

З огляду на викладене судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими й вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Сакської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим задовольнити.

Рішення Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 травня 2007 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.