6-14722св08 Про визнання розпорядження незаконним та поновлення на роботі - 05.11.2008 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови, третя особа - державне комунальне підприємство (далі - ДКП) "Плесо", про визнання розпорядження незаконним та поновлення на роботі,

У грудні 2007 року позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що 16 листопада 2007 року на адресу ДКП "Плесо" надійшло розпорядження Київського міського голови від 14 листопада 2007 року № 608 "Про відміну пунктів 1, 2, 3 розпорядження Київського міського голови від 10 серпня 2007 року № 451 "Про директора ДКП "Плесо".

Відповідно до п. 2 розпорядження ОСОБА_1 16 травня 2007 року звільнено з посади директора ДКП "Плесо" на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з прогулом без поважних причин.

Вважаючи, що його звільнено незаконно, ОСОБА_1 просив визнати розпорядження Київського міського голови від 14 листопада 2007 року № 608 незаконним та поновити його на роботі з 16 травня 2007 року.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 січня 2008 року позов задоволено. Визнано незаконним п. 2 розпорядження Київського міського голови від 14 листопада 2007 року № 608 та поновлено ОСОБА_1 на роботі з 16 травня 2007 року.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2008 року зазначене судове рішення скасовано, а провадження у справі закрито.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення районного суду та закриваючи провадження у справі, посилався на те, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки виник спір із суб'єктом владних повноважень.

Однак погодитися з таким висновком суду не можна.

Відповідно до ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Статтею 17 КАС України встановлено, що в порядку адміністративного судочинства розглядаються лише спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 обіймав посаду директора КП "Плесо", розпорядженням Київського міського голови від 14 листопада 2007 року № 608 звільнений з посади директора цього підприємства, тобто це розпорядження видано в межах трудових правовідносин та не є актом індивідуальної дії.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Спір, що виник із трудових відносин і не пов'язаний із проходженням публічної служби, повинен розглядатися судами в порядку цивільного судочинства.

Оскільки апеляційний суд, закриваючи провадження у справі, помилково вважав вказаний спір публічно-правовим, допустив порушення процесуального закону, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 17 червня 2008 року скасувати, а справу передати на новий апеляційний розгляд.