Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Львівська міська рада, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Львівське комунальне підприємство - 507, обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", про демонтаж самовільно збудованих цегляних зблокованих гаражів за касаційною скаргою Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради на рішення апеляційного суду Львівської області від 21 січня 2008 року,

У травні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про демонтаж самовільно збудованих цегляних зблокованих гаражів, в якому просив зобов'язати відповідачів демонтувати самовільно збудовані цегляні зблоковані гаражі на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1. Посилався на те, що 9 червня 2005 року до них надійшла заява від ОСОБА_3 про вирішення питання самовільного будівництва гаражів на прибудинковій території. 19 серпня 2005 року колишнього власника квартири ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за самовільне будівництво. 19 січня 2006 року прийнято розпорядження № 63 про демонтаж зазначених цегляних гаражних блоків, у зв'язку з невиконанням даного припису позивач звернувся до суду.

У червні 2007 року Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради м. Львова змінила позовні вимоги, посилаючись на те, що 1 листопада 2006 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_2 укладено договір міни, за яким власником квартири № 2 будинку АДРЕСА_1 стали ОСОБА_6та ОСОБА_2, які повинні знести самовільно побудовані ОСОБА_5 гаражі. Позивач просив зобов'язати ОСОБА_6 та ОСОБА_2 демонтувати самовільно збудовані два цегляні зблоковані гаражі на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 10 вересня 2007 року позов задоволено, зобов'язано ОСОБА_6, ОСОБА_2 демонтувати самовільно збудовані два цегляні зблоковані гаражі на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 за власні кошти.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 21 січня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 наявне самовільне будівництво цегляних гаражів. Згідно з випискою з протоколу міжвідомчої комісії в Личаківському районі м. Львова, розпорядженням Личаківської районної адміністрації від 19 січня 2006 року ОСОБА_5 зобов`язано їх демонтувати. Також ОСОБА_5 як колишній власник квартири в будинку, біля якого розташовані гаражі, був притягнутий до адміністративної відповідальності за самовільне будівництво. Спірні гаражі не були предметом договору міни між ОСОБА_5 та відповідачами. Відповідачі не проводили будівництво гаражів, а тому в суду першої інстанції не було правових підстав для зобов'язання ОСОБА_6, ОСОБА_2 демонтувати збудовані самовільно ОСОБА_5 на прибудинковій території цегляні зблоковані гаражі.

Згідно зі ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 21 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.