Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра", приватні нотаріуси: ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання договорів купівлі-продажу квартир недійсними, зобов`язання привести приміщення в первісний стан за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 15 січня 2008 року,

У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що йому разом із донькою - ОСОБА_2, і матір'ю, ОСОБА_5, на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, яка розташована на другому поверсі двоповерхового будинку та примикає до однокімнатної квартири № 4, власником якої на підставі договору дарування від 16 лютого 2005 року є ОСОБА_3 У вересні 2005 року ОСОБА_3 самовільно розпочав проводити роботи з реконструкції своєї квартири. Без їх згоди відповідач захопив горище будинку, основна частина якого розташована над квартирою позивачів, облаштовує його в житлові приміщення, чим порушив права позивачів на частину горища. Рішенням Приморського районного суду від 28 квітня 2005 року за ОСОБА_3 було визнано право власності на реконструйовану квартиру, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 березня 2006 року рішення суду скасовано, у подальшому провадження у справі закрито. ОСОБА_3 7 листопада 2005 року продав належну йому квартиру ОСОБА_8, який 17 листопада 2005 року продав цю ж квартиру назад ОСОБА_3 Позивач просив визнати договори купівлі-продажу квартири недійсними, зобов'язати відповідача привести в первісний стан горище будинку.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 липня 2007 року позов задоволено. Визнано недійсними договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 7 листопада 2005 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, та від 17 листопада 2005 року, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_3; повернуто сторони в первісний стан. Зобов`язано ОСОБА_3 привести в первісний стан горище будинку.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 15 січня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано, у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_9 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що право звернення з позовом про перебудову чи знесення самочинного будівництва належить органу державної влади або органу місцевого самоврядування, а ОСОБА_1 не мав права звертатися з такими вимогами до суду. Позивач не є стороною в договорах купівлі-продажу, а реконструкція горища здійснена за згодою власників суміжних квартир.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків є власниками допоміжних приміщень будинку, технічного устаткування, елементів зовнішнього впорядкування і зобов'язані брати участь в загальних витратах, пов'язаних із утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки в майні будинку; допоміжні приміщення (кладові, сараї, горища і тощо) передаються у власність квартиронаймачам безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року № 4-рп / 2004 (v004p710-04) у справі № 1-2/2004 допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладові, горища, колясочні і т.п.) передаються безкоштовно в загальну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат в квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не вимагає здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, вступ до нього.

Самовільно захопивши горище, ОСОБА_3 порушив право власності позивачів на допоміжне приміщення, які не давали ОСОБА_3 дозволу на переобладнання горища.

Також суд не звернув уваги на те, що передачею за договорами купівлі-продажу зазначеного допоміжного приміщення також порушено право власності позивачів на нього. А тому неправильним є висновок суду про те, що зазначеними угодами не порушені права позивачів.

У силу ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

За викладених обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, рішення суду першої інстанції як законне та обґрунтоване - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 15 січня 2008 року скасувати, залишити в силі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 липня 2007 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не є стороною в оспорюваних угодах, не довів порушення його прав цими угодами та не навів підстав, передбачених законом, про визнання угод недійсними. У частині позовних вимог про приведення в первісний стан горища вимоги не грунтуються на законі.

Згідно зі ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 15 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.