Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області, про визнання акта розслідування нещасного випадку, акта про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, недійсними та видачу акта за формою Н-1 за касаційними скаргами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області (далі - Відділення) та Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2008 року,

У вересні 2007 рокуОСОБА_1 звернулась в суд із вказаним позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа Відділення. Cвої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що працює на посаді державного податкового інспектора відділу оподаткування юридичних осіб Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції. 21 червня 2007 року відповідно до наказу від 20 червня 2007 року № 75-в була відряджена до державної податкової адміністрації Донецької області, куди прямувала на власному транспортному засобі - автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2Указаний автомобіль потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, унаслідок якої вона отримала тілесні ушкодження та знаходилась на лікуванні. Просила зобов'язати видати їй акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, оскільки він стався під час виконання трудових обов'язків у відрядженні.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 7 грудня 2007 року в задоволенні позовуОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2008 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним акт № 1 розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 6 липня 2007 року та акт № 1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом, від 6 липня 2007 року. Визнано нещасний випадок, що стався 21 червня 2007 року о 8 годині 40 хвилин ізОСОБА_1 під час прямування у відрядження з м. Добропілля до м. Донецька до державної податкової адміністрації в Донецькій області, таким, що пов'язаний з виробництвом. Зобов'язано Добропільську об'єднану державну податкову інспекцію скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 щодо вказаного випадку. Стягнуто з Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. судового збору, 1 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відділення та Добропільська об'єднана державна податкова інспекція звернулися з касаційними скаргами, в яких просять скасувати ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до п. 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 (1112-2004-п) , (далі - Порядок) визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у томі числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період прямування до (чи) з місця відрядження згідно з установленим завданням. Згідно з наказом в.о. начальника Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції від 20 червня 2007 року № 75-в ОСОБА_1 проїзд до місця відрядження повинна здійснювати транспортом загального користування (за винятком таксі). Позивачка попередила свого безпосереднього керівника - начальника відділу ОСОБА_3 про те, що вона поїде у відрядження на власному автомобілі, і остання не заперечувала проти цього. Крім того, автомобіль, в якому їхалаОСОБА_1, не був таксі.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна з таких підстав.

Ухвалюючи рішення та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що згідно з Порядком серед обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві, зазначено саме прямування до (чи) з місця відрядження відповідно до завдання про відрядження. ОСОБА_1 у порушення завдання про відрядження прямувала до державної податкової адміністрації у Донецькій області іншим способом, ніж передбачено в наказі в.о. начальника Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції від 20 червня 2007 року № 75-в. Таким чином, відповідно до п. 14 Порядку нещасний випадок, який стався при цьому, не може бути пов'язаний з виробництвом.

На підставі наведеного та відповідно до ст. 339 ЦПК України рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області та Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 14 лютого 2008 року скасувати, а рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 7 грудня 2007 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.