Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Тернівці Дніпропетровської області про перерахунок та стягнення щомісячних страхових виплат, стягнення недоплаченої одноразової допомоги, стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену страхову виплату та одноразову допомогу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2009 року,

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Тернівці Дніпропетровської області про перерахунок та стягнення щомісячних страхових виплат, стягнення недоплаченої одноразової допомоги, стягнення компенсації за несвоєчасно виплачену страхову виплату та одноразову допомогу та відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що з 16 квітня 1979 року по 12 квітня 1996 року перебував у трудових відносинах з відкритим акціонерним товариством "Павлоградвугілля" шахтою "Героїв Космосу".

За час роботи на підприємстві він захворів на професійне захворювання і висновком МСЕК від 8 квітня 1996 року йому було встановлено 45% втрати працездатності та визнано інвалідом третьої групи.

Посилаючись на те, що в результаті неправильного застосування ч. 2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" йому не в повному обсязі нараховуються щомісячні платежі, просив стягнути з відкритого акціонерного товариства недоплату по одноразовій допомозі у сумі 5 655 грн. 20 коп., недоплату по щомісячним виплатам у сумі 3 381 грн. 43 коп., компенсацію за несвоєчасно визначену щомісячну виплату в сумі 4 934 грн. 54 коп., компенсацію за несвоєчасно виплачену одноразову допомогу в розмірі 10 179 грн. і 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди; стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Тернівці Дніпропетровської області недоплату по щомісячним виплатам у сумі 24 788 грн. 96 коп., компенсацію за несвоєчасно визначену щомісячну страхову виплату в сумі 2 257 грн. 17 коп., 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди та зобов`язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Тернівці Дніпропетровської області виплачувати йому страхові виплати у сумі 1 283 грн. 05 коп. щомісяця, починаючи з 1 жовтня 2008 року.

Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2009 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов`язкового скасування судових рішень.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 335, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.