Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Южагропромтехкомплекс" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про спонукання виконати певні дії, визнання дій такими, що порушують право використання та право інтелектуальної власності на торговий знак, зобовязання припинити дії, що порушують право використання та право інтелектуальної власності на розроблений продукт, і за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Южагропромтехкомплекс", про визнання та поновлення авторського права на об'єкт інтелектуальної власності за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 листопада 2007 року,

У серпні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Южагропромтехкомплекс" (далі - ТОВ НВФ) звернулося до суду з названим позовом.

Позивач зазначав, що на підставі договору, укладеного між ним і ОСОБА_1 26 квітня 2004 року, ТОВ НВФ зобов'язалося розробити та передати у власність відповідачки протягом 30 днів оригінал-макет товарного знака "РЕКВІЄМ" і фірмового стилю, а відповідачка - оплатити виконані роботи з відстроченням платежу строком на 2 роки.

25 травня 2004 року між ним і ОСОБА_1 був підписаний акт приймання-передачі робіт за договором.

Після спливу строку відстрочення оплати за договором він звернувся до ОСОБА_1 з пропозицією провести розрахунок за виконану роботу. Проте відповідачка відмовилась скласти акт звіряння взаєморозрахунків та оплатити роботу, вважаючи, що ТОВ НВФ безпідставно передало належне їй право на оригінал-макет товарного знака "РЕКВІЄМ" і фірмовий стиль ОСОБА_2, яка подала заявку на видачу їй свідоцтва на цей знак для товарів і послуг.

Оскільки ОСОБА_1 відмовилася виконати умови договору, ТОВ НВФ просило суд зобов'язати відповідачку надати йому документи, необхідні для складання акта звіряння взаєморозрахунків за договором № 38 від 26 квітня 2004 року; скласти та підписати фінансові документи про взаєморозрахунки між ними за цим договором; визнати дії ОСОБА_2, що порушують право використання та право інтелектуальної власності на розроблений товариством оригінал-макет товарного знака "РЕКВІЄМ" і фірмовий стиль, незаконними; зобов'язати ОСОБА_2 припинити дії, що порушують його право використання та право інтелектуальної власності на товарний знак "РЕКВІЄМ" і фірмовий стиль.

У серпні 2006 року ОСОБА_1 пред'явила в суді позов до ОСОБА_2 про визнання та поновлення авторського права на об'єкт інтелектуальної власності.

Зазначала, що є суб'єктом підприємницької діяльності й протягом 2002-2003 років для використання у своєму бізнесі з надання ритуальних послуг створила декілька варіантів твору ужиткового мистецтва - позначення "РЕКВІЄМ" і фірмовий стиль. Для професійного виконання цього позначення вона уклала договір із ТОВ НВФ.

Проте ОСОБА_2, перебуваючи в той час у трудових відносинах із нею та маючи доступ до цієї інформації, без її відома подала 15 червня 2005 року заявки на отримання свідоцтв України на знаки для товарів і послуг "РЕКВІЄМ" (заявка № m200506501) і "РЕКВІЄМ" фірмовий стиль (заявка № m200506502).

Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просила суд визнати вчинений ОСОБА_2 правочин - подання заявок № m200506501 і № m200506502 - недійсним; визнати й поновити її авторське право на позначення "РЕКВІЄМ" і фірмовий стиль; зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності України не видавати охоронні документи за заявками № m200506501 і № m200506502 на ім'я ОСОБА_2 та видати охоронний документ за її заявкою.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 4 вересня 2006 року позови задоволено: зобов'язано ОСОБА_1 надати ТОВ НВФ документи, необхідні для складання двостороннього акта звіряння взаєморозрахунків за договором № 38 від 26 квітні 2004 року; здійснити складання та підписання фінансових документів про взаєморозрахунки між сторонами за цим договором; визнано дії ОСОБА_2, що порушують право використання та право інтелектуальної власності на розроблений ТОВ НВФ для ОСОБА_1 продукт - оригінальний макет товарного знака "РЕКВІЄМ" і фірмовий стиль, незаконними; зобов'язано ОСОБА_2 припинити ці дії; визнано й поновлено авторські права ОСОБА_1 на твір ужиткового мистецтва - позначення "РЕКВІЄМ" і фірмовий стиль; визнано недійсним правочин - подання заявок № m200506501 і № m200506502 на ім'я ОСОБА_2; зобов'язано Державний департамент інтелектуальної власності України не видавати охоронні документи за заявками № m200506501 і № m200506502 на ім'я ОСОБА_2 та видати охоронні документи за заявкою № m200512620 на ім'я ОСОБА_1

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 листопада 2007 року рішення місцевого суду скасовано, а провадження у справі закрито з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення місцевого суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що спір виник між юридичною особою та суб'єктами підприємницької діяльності щодо їхніх прав на торговельну марку й фірмовий стиль при здійсненні підприємницької діяльності.

Цей висновок судів ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Частиною 1 ст. 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

ТОВ НВФ звернулося до суду на захист свого порушеного права у зв'язку з невиконанням суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 умов договору № 38 від 26 квітня 2004 року про розроблення оригіналу-макета товарного знака "РЕКВІЄМ" і фірмового стилю.

ОСОБА_1 звернулася до суду на захист свого авторства на твір ужиткового мистецтва - позначення "РЕКВІЄМ" і фірмовий стиль.

Проте позначення "РЕКВІЄМ" і фірмовий стиль у розумінні положень Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) не є твором ужиткового мистецтва, оскільки є товарним знаком і використовується ОСОБА_1 під час здійснення підприємницької діяльності.

Крім того, спір між суб'єктами підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо правомірності використання останньою позначення "РЕКВІЄМ" був предметом розгляду господарського суду з ухваленням рішення у справі (а.с. 88-89).

За таких обставин апеляційний суд, встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, правильно застосував норми процесуального права й дійшов обґрунтованого висновку про належність цієї справи до юрисдикції господарського суду.

Керуючись ст.ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.