Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі Лисецького району електричних мереж, третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі Лисецького району електричних мереж на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 4 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2007 року,

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі Лисецького району електричних мереж (далі - ВАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі Лисенького РЕМ), в якому з урахуванням уточнень просив стягнути з відповідача 2 679 грн. 80 коп. матеріальної шкоди та 2 000 грн. моральної шкоди.

Позивач зазначав, що 23 травня 2003 року між ним та відповідачем було укладено договір про користування електричною енергією за адресою проживання - у будинку АДРЕСА_1

9 лютого 2004 року працівниками Лисенького РЕМ при проведенні перевірки було складено акт № 073491 про порушення ним Правил користування електричною енергією - необлікованого споживання електричної енергії, на підставі якого були нараховані збитки у розмірі 3 136 грн. 32 коп.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 травня 2006 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог енергопостачальника про стягнення з нього суми нарахованих збитків у зв ?язку з недоведеністю позовних вимог.

Посилаючись на те, що на підставі акту № 073491 з 17 лютого 2004 року до 20 лютого 2007 року його будинок було незаконно відключено від енергопостачання, позивач на підставі ст. 24 Закону України "Про електроенергетику", п. 44 Правил користування електричною енергією для населення (далі - Правил) просив стягнути з відповідача розмір п'?ятикратної вартості недовідпущеної електроенергії, а з лютого 2006 року після внесення змін до Правил - двократної вартості, що складає 2 029 грн. 80 коп.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 650 грн. плати за юридичні послуги та 2 000 грн. моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями відповідача по відключенню від енергопостачання.

У травні 2007 року ОСОБА_2 (донька ОСОБА_1) пред ?явила в суді позов до ВАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі Лисенького РЕМ та з урахуванням уточнень просила стягнути з відповідача 3 500 грн. моральної шкоди, заподіяної його неправомірними діями, внаслідок чого вона з малолітніми дітьми, проживаючи в будинку батька, була позбавлена можливості користуватись електричною енергією та пережила приниження через звинувачення у розкраданні електричної енергії.

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 травня 2007 року позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об'єднані в одне провадження.

Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 4 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Прикарпаттяобленерго" на користь ОСОБА_1 2 029 грн. 80 коп. матеріальної шкоди та 1 500 грн. моральної шкоди. У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі Лисенького РЕМ, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, просить рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 4 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, окрім визнаної суми 350 грн. 82 коп. матеріальної шкоди, завданої споживачу в зв'язку з недовідпущеною електричною енергією за період з 16 травня 2006 року по 20 лютого 2007 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 про відшкоджування матеріальної і моральної шкоди та за позовними вимогами ОСОБА_2, суд, усупереч вимогам ст. ст. 214, 215 ЦПК України, не зясував характер правовідносин, що виникли між сторонами, є ці правовідносини договірними чи деліктними, та застосував норми закону, які регулюють різні види правовідносин, - ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, Закони України "Про захист прав споживачів" (1023-12) та "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Правила користування електричною енергією для населення.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ВАТ "Прикарпаттяобленерго" 2 029 грн. 80 коп. матеріальної шкоди, заподіяної споживачу електроенергії, суд виходив з того, що відключення будинку позивача від енергопостачання з 17 лютого 2004 року до 20 лютого 2007 року було проведено працівниками відповідача з порушенням п. 36 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) (далі - Правил 1999 року), а тому відповідач на підставі п. 44 Правил 1999 року несе відповідальність перед позивачем у розмірі п'ятикратної вартості недовідпущеної електричної енергії, а з лютого 2006 року - у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Проте повністю погодитись з таким висновком суду неможна.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" та п. 44 Правил (1357-99-п) 1999 року (у редакціях, що діяли на час відключення) у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника останні несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі п'ятикратної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Зміни щодо розміру відповідальності енергопостачальників з п'ятикратної вартості недовідпущеної електричної енергії до розміру двократної вартості були внесені у Закон "Про електроенергетику" (575/97-ВР) 23 червня 2005 року та набрали чинності 22 липня 2005 року, а у Правила 1999 року - у січні 2006 року.

При обчислені розміру матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок неправомірного переривання постачання електричної енергії, суд не врахував зазначених змін в законодавстві та не встановив, з якого часу розмір відповідальності енергопостачальника був зменшений до розміру двократної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Ст. 3 Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) та ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції від 1 грудня 2005 року) передбачено, що споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечними для життя і здоров'я людей товарами, роботами послугами (небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією) у випадках, передбачених законодавством.

Розглянувши спір, суд не з'ясував наявність чи відсутність підстав, з якими закон пов'язує право споживача на відшкодування моральної шкоди.

На зазначені порушення норм матеріального й процесуального права, допущені судом першої інстанції, не звернув уваги й апеляційний суд, залишивши рішення без змін.

З огляду на викладене, враховуючи що порушення норм матеріального й процесуального права допущені як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі Лисецького району електричних мереж задовольнити частково.

Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 4 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 вересня 2007 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.