Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Суха Балка", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок та стягнення втраченого заробітку, страхових виплат, компенсації втрати частини коштів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати та відшкодування моральної шкоди,

У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1955 року він працював на підприємствах по видобуванню залізних руд, захворів на професійні захворювання, висновком МСЕК від 31 березня 1993 року йому встановлено 50% втрати професійної працездатності та визнано інвалідом 3 групи. У зв'язку з ушкодженням здоров'я йому виплачувався втрачений заробіток, проте з липня 1994 року відповідач не проводив необхідних перерахунків розміру втраченого заробітку в зв'язку з підвищенням тарифних ставок працівників, що призвело до отримання ним виплат у розмірі меншому, ніж належало. З урахуванням таких обставин відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі також виплачує страхові виплати у заниженому розмірі.

Під час розгляду справи позивач уточнив свої вимоги: просив стягнути із ВАТ "Суха Балка" невиплачений йому заробіток за період з 1 липня 1994 року до 1 квітня 2001 року в сумі 23 834 грн. 03 коп., компенсацію втрати частини коштів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 18 328 грн. 29 коп., на відшкодування завданої порушенням його прав моральної шкоди 5000 грн., а також стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі невиплачені йому страхові виплати за період із 1 квітня 2001 року до 1 березня 2007 року в сумі 37 327 грн. 54 коп., компенсацію втрати частини коштів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 10 132 грн. 73 коп. та стягувати на його користь щомісячно, починаючи з 1 березня 2007 року, страхові виплати у розмірі 1 565 грн. 75 коп. до наступного перерахунку згідно з вимогами законодавства чи припинення виплат.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 березня 2007 року позов задоволено частково, постановлено стягнути на користь позивача із ВАТ "Суха Балка" невиплачений йому заробіток за період з 1 липня 1994 року до 1 квітня 2001 року в сумі 23 834 грн. 03 коп., компенсацію втрати частини коштів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати в сумі 18 328 грн. 29 коп., а також стягнути із відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі невиплачені страхові виплати за період з 1 квітня 2001 року до 1 березня 2007 року в сумі 37 327 грн. 54 коп. та зобов'язати відділення Фонду виплачувати ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з 1 березня 2007 року, страхові виплати в розмірі 1 565 грн. 75 коп. до наступного перерахунку згідно з вимогами законодавства; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2007 року рішення суду першої інстанції скасовано, справу передано на новий розгляд.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий апеляційний розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення, апеляційний суд виходив із того, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції не перевірив дотримання позивачем строків позовної давності, а також перерахував розмір втраченого заробітку ОСОБА_1 та розмір його страхових виплат, не перевіривши чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати по підприємству. Апеляційний суд також зазначив, що суд першої інстанції не витребував відомостей про нарахування та одержання заробітної плати за професією позивача за зазначений позивачем період, такі недоліки не були та не могли бути усунені ухваленням додаткового рішення, а тому справа підлягає направленню на новий розгляд на підставі пункту 5 частини першої статті 311 ЦПК України.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, оскільки має місце неправильне застосування судом норм процесуального права.

Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку і передачі справи на новий розгляд визначені статтею 311 ЦПК України, таких підстав в ухвалі апеляційного суду не наведено.

Посилання апеляційного суду на пункт 5 частини першої статті 311 ЦПК України безпідставне, оскільки цим судом не встановлено та в ухвалі не зазначено, які ж вимоги ОСОБА_1 не розглянув суд першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 309 ЦПК України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права визначено як підстави для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення або зміни рішення судом апеляційної інстанції.

Для реалізації права апеляційного суду на скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення рішення по суті позовних вимог чи зміни рішення частиною другою статті 303 ЦПК України передбачена можливість дослідження апеляційним судом доказів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом, а тому ухвала підлягає скасуванню з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України, з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.