2а-5225/12/1070 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, які зменшують податкуовий кредит з податку на додану вартість - 26.06.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю " - Українська енергетична компанія -" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 січня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000642204 та №0000652204 від 17.10.2012, видані Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що правочини між TOB " - Українська енергетична компанія -" та TOB "БК "Укрсвітбуд-1" вчинені без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемними, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Згідно зі ст. 198 ч.1 п.1 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція відповідача про нікчемність угоди ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджено належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу керівника Васильківської ОДПІ від 25.09.2012 №354-П проведено документальну позапланову невиїзну перевірку TOB "-Українська енергетична компанія -" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності нарахування та повноти сплати податків при взаємовідносинах з TOB "БК "Укрсвітбуд-1" за період з 01.12.2009 по 31.12.2011, тривалістю 1 робочий день з 27.09.2012.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 28.09.2012 №1077/22-04/33287794 (далі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог п.1, 5 ст.203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 21647 грн., в т.ч. за грудень 2009 р. на суму 4500 грн., за травень 2010 р. на суму 17147 грн.; п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 27058 грн.. в т.ч. за IV квартал 2009 р. у сумі 5625 грн., за II квартал 2010 р. у сумі 21433 грн.

При проведенні перевірки податковим органом використовувався акт ДПІ у Вишгородському районі №207/22-00/35252716 від 31.08.2012 про неможливість проведення позапланової перевірки TOB "БК "Укрсвітбуд-1" з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 26.06.2007 по 31.10.2010.

Згідно з цим актом від ВПМ ДПІ у Вишгородському районі надійшла постанова слідчого про призначення перевірки від 03.08.2012 у кримінальній справі №28-3811, порушеній за фактом скоєння невстановленим слідством особами фіктивного підприємства, тобто придбання TOB "НВП Спецсервіс" і TOB "БК "Укрсвітбуд-1" з метою прикриття незаконної діяльності за ч.2 ст. 205 КК України, та у справі щодо ОСОБА_3, порушеній за фактом фіктивної підприємницької діяльності TOB "Компанія "Кронос-Групп" з метою прикриття незаконної діяльності за ч.1 ст. 205 КК України. За даними слідства у серпні 2010 р. невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності придбали у ОСОБА_4 TOB "НВП Спецсервіс" і TOB "БК "Укрсвітбуд-1", після чого вивели його зі складу учасників цих товариств та ввели до складу учасників товариств ОСОБА_5 та ОСОБА_6, якого призначили директором цих підприємств. У подальшому вся реєстраційна та статутна документація, а також печатка TOB "НВП Спецсервіс" і TOB БК "Укрсвітбуд-1" знаходились у невстановлених осіб і використовувались ними для незаконної діяльності зі сприяння за матеріальну винагороду різним підприємствам, що реально діють, у проведенні безтоварних операцій, незаконному переказі безготівкових грошових коштів у готівку, в незаконному формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість та штучному завищенні валових витрат. Перевіркою встановлено, що фінансово-господарські відносини між ТОВ "БК "Укрсвітбуд-1" та відповідно до ч.1,2 ст. 215, ч.5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст216 ЦК України (435-15) не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 17.10.2012 №0000642204 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 27058 грн. за основним платежем та на 6764 грн. за фінансовою санкцією, №0000652204, яким збільшено грошове зобов'язання товариства з податку на додану вартість на 21647 грн. за основним платежем та на 5412 грн. за фінансовою санкцією.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи ТОВ "- Українська енергетична компанія -" є юридичною особою, що зареєстрована 22.02.2005 виконавчим комітетом Васильківська міської ради Київської області. На обліку платника податків TOB "- Українська енергетична компанія -" перебуває з 03.03.2005 за №3106 в Васильківській ОДПІ. Зареєстрований платником податку на додану вартість з 05.03.2005 Васильківською ОДПІ. Видами діяльності підприємства відповідно до КВЕД є: електромонтажні роботи, інші спеціалізовані будівельні роботи, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, будівництво житлових і нежитлових будівель.

Також судом встановлено, що між TOB "БК "Укрсвітбуд-1" та TOB "- Українська енергетична компанія -" укладено усні правочин на придбання товару (електроприлади). На підтвердження збереження товару у позивача товариством надано договір №1 від 04.01.2011, укладений між позивачем (орендар) та ОСОБА_7 (орендодавець), предметом якого є передача нежитлового приміщення - млина, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 111,7кв.м.

На виконання умов правочину між позивачем та TOB "БК "Укрсвітбуд-1" у 2009-2010 рр. вказаний контрагент поставив позивачу електроприлади (комунальний модуль, вимикач вакуумний). Поставка товару оформлювалася видатковими та податковими накладними, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача. Контрагент позивача при здійсненні поставок оформив належним чином рахунки-фактури №0599 від 17.05.2010 та №0652 від 28.05.2010, три видаткові накладні (від 28.12.2009 №1127 та від 31.05.2010 №0535, №0537), а також чотири податкові накладні на суму 129880 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 21646,67 грн.). Факт прийняття позивачем товару підтверджується двома актами приймання-передачі обладнання.

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстри отриманих та виданих податкових накладних та включено до податкової декларації податку на додану вартість за відповідний період: 2009-2010 рр.

Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагента - ТОВ"БК"Укрсвітбуд-1", що підтверджується платіжними дорученнями.

Згідно з довідкою позивача придбаний товар перебуває на балансі товариства; комутаційний модуль, вимикач вакуумний зберігаються на складі підприємства. Наявність товару підтверджується й паспортом цього товару. Подальша реалізація товару ТОВ "АВП ПЛЮС" підтверджується видатковою накладною №3 та довіреністю №1.

З огляду на встановлене по справі колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, … (п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 закону).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону).

З матеріалів справи вбачається і встановлено судом першої інстанції, що при проведенні перевірки позивачем надано усі письмові договори, належним чином оформлені первинні документи, що складалися при проведенні господарських операцій з придбання товарів.

Як вірно вказано судом першої інстанції, наведене свідчить про безпідставність невизнання відповідачем валових витрат, понесених позивачем у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Щодо питання правомірності/неправомірності невизнання відповідачем податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що за результатами перевірки не визнано податковий кредит у періоді, що перевірявся, оскільки такий кредит сформований на підставі податкових накладних, виписаних TOB "БК "Укрсвітбуд-1". На думку відповідача такі податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту, оскільки виписані на виконання договорів, що визнанні відповідачем нікчемними.

Слід відзначити, що в акті перевірки не вказано на наявність недоліків в оформленні податкових накладних від імені контрагентів позивача, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Проте, апеляційна інстанція вважає, що висновки відповідача суперечать вимогам законодавства.

Відповідно до п.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Цей перелік підстав не включення до складу податкового кредиту є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно пп.7.5.1 п.7.5 вищевказаного Закону (168/97-ВР) вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, саме відсутність податкових накладних (або митної декларації) є єдиною підставою для застосування пп.7.4.5 п.7.4. ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість"

Як вбачається з матеріалів справи, та вже вищезазначено судом, Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість були надані податкові накладні, які не містять недоліків та порядок заповнення яких відповідає положенням пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про додану вартість"

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни В структурі активів та зобов"язань, власному капіталі підприємства, а первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до положень ст.9 вказаного вище Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 цієї ж статті Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Провівши аналіз зазначених норм, апеляційна інстанція вважає, що позивач цілком правомірно визначив та сформував податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних "TOB "БК "Укрсвітбуд-1".

З огляду на встановлене по справі, судом першої інстанції вірно зазначено про відповідність укладеної позивачем угоди з ТОВ "БК "Укрсвітбуд-1" вимогам положень чинного цивільного законодавства щодо дійсності угод, а висновок відповідача про нікчемність укладеного між позивачем і ТОВ "БК "Укрсвітбуд-1" правочину, як і висновок відповідача у зв"язку з цим про заниження позивачем податку на прибуток і податку на додану вартість за перевіряємий період саме по операціям з ТОВ "БК "Укрсвітбуд-1" судом першої інстанції правильно визнано безпідставним і необґрунтованим, та не відповідаючим фактичним обставинам справи.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено з матеріалів справи органом ДПІ, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч.2 ст. 71 КАС України, не надано суду жодного належного доказу щодо визнання недійсними (чи нікчемними) господарських договорів, укладених між позивачем та "TOB "БК "Укрсвітбуд-1", фальшивість первинних та інших документів, а відтак, укладення таких договорів та фактичне виконання робіт контрагентом для Позивача і правомірність формування позивачем податкового кредиту по ПДВ та сум податку на прибуток за перевіряємий період не спростовано.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.