Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,

Костенка А.В., Перепічая В.С.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання перешкоджання в розпорядженні майном неправомірним, визнання права власності, витребування майна та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2007 року,

У листопаді 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 липня 1990 року він придбав у військовій частині № 10496, в якій він проходив військову службу, металеві плити в кількості 42 штук для обладнання паркану навколо власного будинку. У цьому ж році він установив придбані металеві плити навколо бАДРЕСА_1, в якому він проживає. У 2006 році він вирішив переобладнати паркан із боку свого сусіда - ОСОБА_2., який заявив про належність паркану йому. Спір щодо вказаного паркану він та ОСОБА_2. не змогли вирішити в досудовому порядку. Уточнивши під час судового розгляду позовні вимоги, просив суд визнати дії відповідача щодо вчинення ним перешкод у розпорядженні вказаним майном неправомірними, визнати за ним, позивачем, право власності на 12 металевих плит та витребувати їх у відповідача, стягнути на його користь 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 вересня 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, 3 жовтня 2007 року ОСОБА_1. подав до апеляційного суду скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2007 року ОСОБА_1 відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 вересня 2007 року, апеляційну скаргу залишено без розгляду.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2007 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в поновленні процесуального строку, апеляційний суд виходив із того, що позивач та його представник були присутні в судовому засіданні 21 вересня 2007 року при оголошенні вступної та резолютивної частини рішення, де їм було роз'яснено строк і порядок оскарження рішення суду. Того ж дня представник позивача ОСОБА_3отримала копію тільки вступної та резолютивної частини рішення, а копію повного тексту рішення суду вона отримала 26 вересня 2007 року, про що їй було роз'яснено судом під розписку, а тому причини пропущення строку не можна визнати поважними.

З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала, а згідно зі ст. 73 ЦПК України суд поновлює строк, встановлений законом, за клопотанням цієї особи у разі його пропущення з поважних причин.

Вирішивши питання поновлення строку на апеляційне оскарження всупереч ч. 3 ст. 294 ЦПК України без заяви ОСОБА_1, апеляційний суд не забезпечив з'ясування всіх обставин пропущення строку та не дав оцінки доводам представника.

Як убачається з матеріалів справи, 3 жовтня 2007 року ОСОБА_1. подав до апеляційного суду скаргу (а.с. 82). У судовому засіданні 17 грудня 2007 року представник позивача ОСОБА_3просила суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду з посиланням на поважність причин його пропущення, а саме на те, що 21 вересня 2007 року було оголошено резолютивну та вступну частини рішення, а повний текст рішення був готовий тільки 26 вересня 2007 року та у цей день позивачем отримано його копію (а.с. 78), після ознайомлення з яким ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга.

Апеляційним судом не враховано ці обставини, зокрема: повний текст рішення суду було виготовлено пізніше його проголошення та надано заявнику лише 26 вересня 2007 року, протягом цього часу заявник по суті не мав можливості подати мотивовану апеляційну скаргу на зазначене рішення суду в установлений строк.

Не дано оцінки також факту сплати позивачем 26 вересня 2007 року судового збору та оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у зв'язку з апеляційним оскарженням судового рішення.

За таких обставин, які свідчать про неповну перевірку доводів представника позивача ОСОБА_3. про поважність причин пропущення процесуального строку, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню як така, що не відповідає вимогам закону, постановлена з порушенням порядку, встановленого для вирішення даного питання.

Керуючись ст. 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2007 року скасувати.

Справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 вересня 2007 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.