6-4355св09 Про виселення та поділ майна - 25.11.2009 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ будинку,

У серпні 2005 року ОСОБА_1., звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що відповідно до договору купівлі-продажу від 16 квітня 1996 року їй належить 21/50 частина будинку АДРЕСА_1

З відповідачем ОСОБА_2. вони перебували у фактичних шлюбних відносинах, а тому він проживав в її будинку. У 2000 році внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 їх відносини припинилися, однак ОСОБА_2. в добровільному порядку виселитися не бажає, у зв’язку з чим вона була вимушена звернутися до суду.

ОСОБА_2. подав позовну заяву про поділ будинку, визнання права власності на ? його частину, посилаючись на те, що спірну частину будинку вони придбали за спільні кошти, коли проживали у фактичних шлюбних відносинах, були повінчані. Зробили капітальний ремонт та добудували кімнату площею 18 кв. м, яку він просив виділити йому у власність.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 13 вересня 2005 року справи об’єднані в одне провадження.

Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 жовтня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 14 січня 2009 року, позов ОСОБА_1 задоволено та виселено ОСОБА_2 із будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2. просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_2 із спірної частини будинку, посилався на те, що останній є наймачем житлового приміщення за своїм правовим положенням, оскільки припинив фактичні шлюбні відносини з ОСОБА_1

Однак з таким висновком суду погодитися не можна.

Суд не врахував, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах. На а.с. 7 є свідоцтво про їх вінчання в Успенському храмі м. Новоросійська.

Судом установлено, що поселився і жив ОСОБА_2. у спірній частині будинку як член сім‘ї ОСОБА_1 Після припинення сімейних стосунків продовжував проживати у будинку як колишній член сім‘ї власника, договір найму з ним не укладався.

Правомірність виселення колишнього члена сім‘ї судом належним чином у відповідності з вимогами закону (ст. 168 ЖК України), необхідними для виселення з таких підстав не досліджувалося.

За таких обставин рішення суду про виселення ОСОБА_2 підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на половину спірної частини будинку, то суд, відмовляючи йому в позові, в порушення вимог ст. 213 ЦПК України не перевірив усіх його доводів щодо збільшення частини будинку після 1996 року, що загальна площа будинку збільшилася з 25 кв. м до 65,8 кв. м, до будинку були проведені газопостачання та водопостачання.

Суд також належним чином не перевірив доводи ОСОБА_2 щодо права власності на частину будинку відповідно до вимог ст. ст. 16, 17 Закону України "Про власність", який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

При цьому суд не дав оцінки мировій угоді від 7 березня 2007 року, за змістом якої сторони погодилися виділити ОСОБА_2 у власність спірну жилу кімнату (а.с. 118-121).

Апеляційний суд, залишаючи рішення районного суду без змін, на вказані недоліки уваги не звернув.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 14 січня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.