Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой", треті особи: Київське міське управління юстиції, відділ реєстрації актів громадянського стану Дніпровського району м. Києва, - про встановлення факту батьківства, факту перебування на утриманні, факту родинних відносин, факту проживання однією сім'єю, факту режиму спільного сумісного майна, визнання іменних облігацій об'єктом права спільної сумісної власності, поділ іменних облігацій, визнання права власності на частину іменних облігацій, переведення прав покупця, часткове виключення іменних облігацій зі складу спадщини, визнання спадкоємцями першої черги, виділ часток у натурі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 в особі ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 5 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2007 року,

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернулась у суд із позовом в своїх інтересах та в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2, 3 лютого 2000 року народження.

Після уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просила встановити факт батьківства ОСОБА_5, який загінув ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно її сина ОСОБА_2, 3 лютого 2000 року народження; факт перебування неповнолітнього сина на утриманні ОСОБА_5; факт родинних відносин між ОСОБА_5 та нею; факт проживання однією сімўєю та факт режиму спільного сумісного майна щодо спільно набутого ними майна під час проживання однією сімўєю, а саме: цільових іпотечних облігацій придбаних за договором від 5 квітня 2005 року № 1/2004-Е-Б-69, емітентом яких є ТОВ "Градострой", та грошей на поточному рахунку у Міжрайонному відділенні Київської міської дирекції АКБ "Укрсоцбанк", перерахованих банком на цей поточний рахунок на імўя ОСОБА_5 унаслідок закінчення строку депозитного вкладу; визнати за нею право власності на Ѕ цільових іпотечних облігацій та грошей на поточному рахунку, виключивши їх зі складу спадщини; визнати її та сина спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 та виділити їх частку в натурі.

Позивачка зазначала, що зі ОСОБА_5, який загінув ІНФОРМАЦІЯ_1, вона з вересня 1998 року до грудня 2005 року перебувала у фактичних шлюбних стосунках, тобто вони перебували у родинних стосунках, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, проживали однією сімўєю в одній квартирі спочатку за адресою: АДРЕСА_1, що належала її батькам, а з липня 2003 року - за адресою : АДРЕСА_2, що належала їй.

3 лютого 2000 року в неї народивця син ОСОБА_2, біологічним та фактичним батьком якого був ОСОБА_5 Останній визнавав себе батьком дитини, приймав участь у вихованні та утриманні сина.

З метою забезпечення сина житлом вони зі ОСОБА_5 на спільно накопичені кошти придбали за договором від 5 квітня 2005 року № 1/2004-Е-Б-69, оформленим на імўя ОСОБА_5, цільові іпотечні облігації у кількості 8 499 штук на загальну суму 424 950 грн., ємітентом яких є ТОВ "Градострой". З ТОВ "Градострой" також було укладено договір бронювання квартири, відповідно до умов якого за зазначені облігації можливо буде придбати визначену в договорі квартиру. Спільно зароблені кошти у сумі 60 000 грн. у грудні 2005 року вони внесли на депозит у Міжрайонному відділенні Київської міської дирекції АКБ "Укрсоцбанк" також на імўя ОСОБА_5

Ураховуючи, що цільові іпотечні облігації та гроші на поточному рахунку після нарахування відсотків у сумі 67 000 грн. були набуті унаслідок спільної праці членів сімўї, вони є їх зі ОСОБА_5 спільною сумісною власністю.

З огляду на викладене позивачка просила також визнати її та сина спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5

Крім того, позивачка просила виділити їй та сину в натурі цільові іпотечні облігації у межах їх часток у спадщині; перевести на неї права покупця за договором № 1/2004-Е-Б-69 від 5 квітня 2005 року, укладеним між ЗАТ Компанія "Обрій капітал", ТОВ "Градострой" та ОСОБА_5, у частині виключного права на придбання частини квартири АДРЕСА_3

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 5 квітня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2007 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 в особі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, просить рішення Оболонського районного суду м. Києва від 5 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Ураховуючи, що позивачка не надала суду переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Згідно ст. 324 ЦПК України, підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги, доводи якої фактично зводяться до переоцінки доказів у справі, не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 5 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.