Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Прокопчука Ю.В.,

Пшонки М.П.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення, відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, виконавчого комітету Маріупольської міської ради, творчої архітектурної майстерні "Архітектурне ательє" про визнання недійсними свідоцтва про право власності, договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 22 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23 жовтня 2007 року,

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із нежитлового приміщення № 152 в будинку № 13 на вул. Зелінського в м. Маріуполі та відшкодування моральної шкоди у сумі 3 тис. грн., посилаючись на те, що 23 лютого 2004 року між ним та творчою архітектурною майстернею "Архітектурне ательє" був укладений договір купівлі-продажу, згідно якого він придбав нежитлове приміщення № 152 в будинку № 13 на вул. Зелінського в м. Маріуполі, загальною площею 122,0 кв. м., частину якого безпідставно утримують відповідачі, в наслідок чого він не може провести ремонт приміщення, використовувати його для своєї професіональної діяльності.

В процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги, просив суд зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звільнити спірне приміщення, стягнути з них у солідарному порядку 3 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

У квітні 2006 року ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подали зустрічний позов про визнання недійсними свідоцтва про право власності творчої архітектурної майстерні "Архітектурне ательє" на нежиле приміщення № 152 в будинку № 13 на вул. Зелінського в м. Маріуполі, видане 15 січня 2004 року виконавчим комітетом Маріупольської ради та договору № 554 від 23 лютого 2004 року, укладеного між ОСОБА_1 і творчою архітектурною майстернею "Архітектурне ательє", повернути сторони у попереднє становище, скасувати реєстрацію права власності на вказане приміщення та відшкодувати моральну шкоду у сумі 1 500 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 22 грудня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23 жовтня 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково, зобов'язано відповідачів звільнити нежиле приміщення № 152 в будинку № 13 на вул. Зелінського в м. Маріуполі, у задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 152 в будинку № 13 на вул. Зелінського в м. Маріуполі, укладеного 23 лютого 2004 року між ОСОБА_1 та творчою архітектурною майстернею "Архітектурне ательє", повернення сторін у попередній стан, скасування реєстрації права власності на приміщення та відшкодування моральної шкоди відмовлено. Закрито провадження у справі в частині зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним свідоцтва про право власності творчої архітектурної майстерні "Архітектурне ательє" на вказане нежиле приміщення, виданого 15 січня 2004 року виконавчим комітетом Маріупольської міської ради.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 22 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.