Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 21 травня 2008 року,

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 13 серпня 2004 року вона народила доньку - ОСОБА_3.

Вважає, що відповідач є батьком дитини, але він відмовляється добровільно подати разом із нею заяву до державного органу реєстрації актів громадянського стану з метою визначення походження дитини.

Позивачка просила визнати ОСОБА_2 батьком її дитини та внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 19 березня 2008 року до участі у справі як третю особу залучено орган опіки і піклування виконавчого комітету Канівської міської ради.

Ухвалою того ж суду від 23 квітня 2008 року клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-генетичної експертизи задоволено, призначено вказану експертизу та на час її проведення провадження у справі зупинено.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 21 травня 2008 року в прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 на вказану ухвалу суду першої інстанції відмовлено.

В обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду й постановлення ухвали про відмову в задоволенні клопотання про призначення судово-генетичної експертизи.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що оскаржувана в апеляційному порядку ухвала міськрайонного суду не входить до визначеного частиною 1 ст. 293 ЦПК України переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Проте повністю з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Дійсно, з урахуванням указаної статті ухвала в частині призначення експертизи окремо від рішення суду не може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст. 293 ЦПК України.

Разом з тим згідно з п. 13 ч. 1 ст. 293 ЦПК України ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач у своїй апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу суду першої інстанції в повному обсязі, у тому числі й у частині зупинення провадження у справі (а.с. 65).

Суд апеляційної інстанції наведеного й зазначених вимог процесуального законодавства не врахував та передчасно відмовив у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в частині зупинення провадження у справі.

За таких обставин постановлена у справі ухвала апеляційного суду в частині відмови в прийнятті апеляційної скарги відповідача на ухвалу суду першої інстанції в частині зупинення провадження у справі підлягає скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а в іншій частині - залишенню без змін.

Керуючись ст. 336, п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 21 травня 2008 року в частині відмови в прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 квітня 2008 року в частині зупинення провадження у справі скасувати, передати справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, в іншій частині - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.