Колегія суддів Судової палати у

цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Алуштинської міської ради, виконавчого комітету Алуштинської міської ради, третя особа : Сімферопольське МБРТІ, про визнання права власності,

Рішенням Алуштинського міського суду від 8 грудня 2006 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3. право власності на закінчений будівництвом господарський блок, гараж з душем та санвузол квартириАДРЕСА_1.

Не погоджуючись з рішенням суду, 20 березня 2007 року від ОСОБА_4, яка до участі у справі залучена не була, а вважала, що вищевказаним рішенням суду першої інстанції було порушено її право власності на нерухоме майно, надійшла апеляційна скарга та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2007 року в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено та апеляційну скаргу залишено без розгляду.

У касаційній скарзі ОСОБА_4. ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанцій та направлення справи до апеляційного суду для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та розгляду апеляційної скарги, у зв'язку з порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявницею не було надано суду переконливих доказів поважності причин пропуску нею строку на апеляційне оскарження.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна з таких підстав.

7 лютого 2007 року в Алуштинському міському суді була розглянута справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи : виконком Алуштинської міської ради, Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8та ОСОБА_9, про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією і знос самовільно зведених споруд. Рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовував раніше ухваленим рішенням від 8 грудня 2006 року, яким визнано за відповідачами права власності на самовільно зведені будови.

Як вбачається з матеріалів справи та доводів касаційної скарги, ОСОБА_4. про оскаржуване рішення стало відомо лише 5 березня 2007 року, після ознайомлення з матеріалами справи № 2-480/07 та отримання копії рішення суду від 7 лютого 2007 року.

Оскільки рішенням суду від 8 грудня 2006 року порушувалися її права власника квартири АДРЕСА_1, 13, нею 14 березня 2007 року на адресу суду було надіслано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, заяву про апеляційне оскарження рішення суду від 8 грудня 2006 року та апеляційну скаргу.

Проте, канцелярією суду помилково разом із поданими заявницею заявами та апеляційною скаргою на розгляд в апеляційному порядку надіслана цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи : виконком Алуштинської міської ради, Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8та ОСОБА_9, про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією і знос самовільно зведених споруд, судові рішення в якій виносилися 7 лютого 2007 року, а не 8 грудня 2006 року та заявницею не оскаржувалися.

Отримавши ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 травня 2007 року, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_4 апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження було подано саме 20 березня 2007 року, ОСОБА_4. відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення від 7 лютого 2007 року та апеляційну скаргу залишено без розгляду, заявниця ОСОБА_4. звернулася до голови Алуштинського міського суду із заявою про направлення на розгляд в апеляційному порядку поданої нею апеляційної скарги на рішення Алуштинського міського суду від 8 грудня 2006 року та надала копії заяви про апеляційне оскарження рішення суду, заяви про поновлення пропущеного строку та апеляційної скарги на вказане рішення суду від 8 грудня 2006 року, які й були надіслані 23 жовтня 2007 року до суду апеляційної інстанції.

Оскільки вищезазначені обставини суддею суду апеляційної інстанції враховані не були, підстав для відмові в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишення апеляційної скарги без розгляду не було.

За таких підстав ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи до цього ж суду для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження .

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 грудня 2007 року скасувати, а справу направити до апеляційного суду для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвала оскарженню не підлягає.